5.2. Порядок застосування фінансових санкцій

Податкове право - Відповідальність юридичних осіб за податкові право
112

5.2. Порядок застосування фінансових санкцій

Фінансові санкції застосовуються органами податкових служб в таких випадках порушення існуючого законодавства України:

- при заниженні або приховуванні сум податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

- при несвоєчасному виконанні податкових зобов'язань;

- при несвоєчасному поданні або неподанні бухгалтерських звітностей, податкових декларацій, розрахунків, платіжних доручень та інших документів, пов'язаних із з розрахунками і сплатою податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

- при неподанні аудиторських висновків;

- при ухиленні від взяття на облік в податкових органах;

- приухиленнівідподачі інформації про відкриття банківських рахунків;

- припорушенні порядку зберігання бухгалтерських та інших документів, пов'язаних з оподаткуванням;

- при неправильному веденні (неведенні) податкового та бухгалтерського обліків;

- при порушеннях, які спрямовані на неправильне зарахування чи повернення податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

- при невиконання банком рішення податкових служб по призупинення операцій платника податків або невиконання рішення про стягнення податків;

- при невиконанні зобов'язань особами, які повинні здійснювати утримання та перерахунок податків, зборів та інших обов'язкових платежів в бюджет;

- при порушенні порядку ведення бухгалтерського та податкового обліків, пов'язаних з розрахунком податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

При заниже

нні сум або приховуванні податків, зборів або інших обов'язкових платежів величина фінансової санкції встановлена згідно Закону України " Про державну податкову службу в Україні" із змінами від 05.02.1998р. №83/98-ВР в однократному розмірі донарахованої в результаті перевірки суми податку або іншого платежу, а у випадку повторного порушення протягом року після порушення, встановленого попередньою перевіркою, - в двохкратному розмірі донарахувань за результатами перевірки суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Платники податків, зборів та інших платежів за несвоєчасне подання закладам банку платіжних доручень на оплату податків підлягає фінансовій санкції в розмірі 10% від суми податку, збору або інших обов'язкових платежів, яка підлягає перерахуванню у відповідний бюджет. Дана санкція не може бути застосована органами податкової служби при наявності переплат по даному виду платежів.

За несвоєчасне подання чи неподання бухгалтерської звітності, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з розрахунком та сплатою податків, зборів, та інших обов'язкових платежів, платники податків можуть бути притягнуті до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10% від суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що підлягають оплаті.

Слід зазначити, що фінансові санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються щодо податків, інших платежів і внесків, за якими встановлено обов'язкове подання державним податковим адміністраціям податкових декларацій, розрахунків.

При несвоєчасному подані аудиторського висновку (до 1 жовтня наступного за звітним роком) по фінансово-господарській діяльності підприємства за рік для підприємства, коли перевірка є обов'язковою, застосовується санкція в 10% ( виходячи з суми оплати податку на прибуток за річними розрахунками).

Неподання в орган податкової служби за місцем проживання обліку інформації про відкриття або закриття банківських рахунків тягне за собою штраф у розмірі від 20 до 100 неоподаткованих мінімумів прибутків громадян.

Керівники та інші посадові особи - платники податків, зборів та інших обов'язкових платежів, які винні в порушенні порядку ведення податкового та бухгалтерського обліків, необхідних для розрахунків податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а також для складання податкової звітності, притягуються органами податкової служби до відповідальності у вигляді штрафів у розмірі від 5 до 10 неоподаткованих мінімумів прибутків громадян.

За несвоєчасне виконання закладами банків та іншими фінансове -кредитними установами розпорядження органів податкової служби про безспірне стягнення податків, зборів та інших обов'язкових платежів стягується пеня за кожний день прострочки (включаючи день оплати) в розмірах, встановлених законодавством по відношенню таких видів платежів.

Пунктом 8 ст. 11 Закону державним податковим інспекціям надано право стягувати з підприємств, установ і організацій у безспірному порядку, незалежно від форм власності і наслідків фінансово-господарської діяльнос­ті, до бюджетів та державних цільових фондів донараховані за результатами перевірок суми податків, інших платежів і внесків, суми недоїмок за податками, іншими платежами і внесками, а також суми штрафів та інших санкцій, передбачених п.7 цієї статті та іншим законодавством України. Винятком з переліку суб'єктів, до яких можуть застосовуватися заходи стягнення, є споживчі товариства, спілки та їх підприємства, оскільки відпові­дно до п.2 ст.13 Закону України від 10 квітня 1992 року № 2265-ХП "Про споживчу кооперацію" списання коштів з їх рахунків може здійснюватися тільки у двох випадках:

• по-перше, за їх згодою;

• по-друге, за рішенням судових органів.

На виконання Закону і з метою поліпшення роботи податкових органів щодо застосування фінансових санкцій до порушників законодавства про податки наказом Головної державної податкової інспекції України від 20 квітня 1995 року № 28 було затверджено Інструкцію про порядок застосування і стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби (далі — Інструкція). Зазначена Інструкція досить детально регламентує порядок застосування фінансових санкцій органами податкової служби, а факт реєстрації її в Мінюсті додає їй статусу нормативного акта.

Винести рішення про застосування фінансових санкцій відповідно до ст. 11 Закону України, а також п. 9 Інструкції може керівник органу державної податкової служби або його заступник. Для того, щоб рішення про застосування фінансових санкцій було правомірним з точки зору процесуального права, необхідно додержати ряд вимог Закону.

Відповідальність, встановлена Законом, застосовується лише до платників податків, якими відповідно до ст.4 Закону України "Про систему оподаткування" є юридичні та фізичні особи, на яких чинним законодавством України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). При цьому вони повинні мати об'єкт оподаткування. Так, наприклад, ст.2 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" чітко обмежено коло платників ПДВ, і на особу, яка не попадає в це коло, не можуть бути накладені фінансові санкції. Наприклад, до структурних підрозділів юридичної особи не можуть бути застосовані фінансові санкції у зв'язку із встановленою недоїмкою з ПДВ, оскільки юна не попадає до переліку платників. У цьому випадку відповідати повинна юридична особа, у структурному підрозділі якої виявлено недоїмку.

Якщо підприємство, установа, організація виступає не як платник податку, а як особа, яка у встановленому Законом порядку зобов'язана утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів що виплачуються нею Іншим особам (наприклад прибутковий податок з дохо­дів, що виплачуються фізичним особам), то за порушення такого порядку встановлюється спеціальна відповідальність.

Фінансові санкції органами державної податкової служби застосовуються лише у разі донарахуваиня за результатами перевірки суми податку, збору, обов'язкового платежу. Іншими словами, тільки встановлення недоїмки за певним податком може стати підставою для застосування фінансових санкцій. Не має значення, якщо буде виявлено недоплату недоїмки, що спричинило її виникнення. Для застосування фінансових санкцій не має значення також наявність умислу в діях відповідальних працівників підприємства. Про це зазначено у п. 6 Інструкції. Відповідальність підприємств, що не внесли своєчасно податок до бюджету, наступає і у тому випадку, якщо порушення сталося внаслідок помилкового застосування законодавства про оподаткування, неуважності, некомпетентності або розрахункової помилки. На це звернув увагу й Вищий арбітражний суд України у п. 5 Роз'яснень від 12 травня 1995 року № 02-5/ 451 "Про деякі питання вирішення спорів за участю податкових органів". Не може також братися до уваги фінансово-господарський стан підприємства, установи, організації, оскільки це прямо передбачено чинним законодавством (зокрема п.8 ст. 11 Закону).

Проте відсутність боргу перед бюджетом перешкоджає застосуванню органами державної податкової служби до підприємства фінансових санкцій. Відповідно до п.7 Інструкції не повинні застосовуватися фінансові санкції у випадках, якщо підприємство до початку перевірки самостійно виявило порушення в обчисленні податку і письмово повідомило про це податкову інспекцію, а також здійснило відповідні розрахунки з бюджетом та державним цільовим фондом. Під письмовим повідомленням у цьому випадку слід розуміти:

• подання уточненої податкової декларації, розрахунку.

• облік суми недовнесених податків, інших обов'язкових платежів у поданих до державної податкової адміністрації податкових деклараціях, розрахунках за наступні звітні періоди.

Під здійсненням відповідних розрахунків з бюджетом та державним цільовим фондом слід розуміти подання до установи банку платіжного доручення на сплату належної суми податку, іншого обов'язкового платежу.

Крім того, при застосуванні фінансових санкцій податкові органи повинні враховувати наявність переплати на конкретний вид платежу. Так,' наприклад, якщо платник податків помилково нарахував і сплатив ПДВ з обороту, що має пільгу, і на таку саму або меншу суму помилився при нарахуванні ПДВ з іншого обороту, але загалом до бюджету від нього надійшов повний обсяг ПДВ, то немає підстав застосовувати до такого платника податків фінансові санкції.

Відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів" недоїмкою вважається сума, не внесена після закінчення встановлених строків сплати відповідних платежів, тобто:

• по-перше, сум податків та інших платежів до бюджетів і позабюджетних фондів;

• по-друге, сум фінансових санкцій, що застосовуються до підприємств, установ, організацій.

Проте не може бути перешкодою для застосування фінансових санкцій податковою службою наявність недоїмки на один вид податку і одночасно переплати на інший вид. Не має значення переплата з іншого податку навіть у тому випадку, коли розмір її перевищує розмір недоїмки.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук