Головна

ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ, ЯКА СКОЇЛА ДІТОВБИВСТВО С. Саінчин


УДК 343.985:343.622-058.55

ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ

ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ, ЯКА СКОЇЛА ДІТОВБИВСТВО

С. Саінчин

Одеська обласна колегія адвокатів

вул. Грецька, 25, 65000 Одеса, Україна

тел. 067-924-86-78, e-mail: а Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 

 

З 60-х років минулого сторіччя наукові дослідження не проводилися. З огляду на

збільшення кількості цього виду злочину в Україні бажано звернутися до дослідження

цієї проблеми.

Ключові слова: криміналістична характеристика, умови обстановки підготовки,

здійснення і приховування злочинів, специфіка злочину.

З досліджень професора В.П. Колмакова та публікації його монографії

«Розслідування дітовбивств» у 1959 році й до початку нового століття проблема

розслідування дітовбивств залишилася поза увагою наукового дослідження

вчених-криміналістів.

У 2002–2003 роках в юридичній літературі почали з’являтися статті доцента

О.С. Саінчина із розглядом питань розслідування вбивства матері новонародженої

дитини, що є складовоючастиноюкомплексної проблеми розслідування дітовбивств.

В 2005 році видається монографічна робота О.С. Саінчина «Особливості

розслідування дітовбивств», який вперше на монографічному рівні, спробував

осмислити проблеми розслідування дітовбивств в Україні. Проведене ним

дослідження за більш ніж 20-ма кримінальними справами, розгляненої категорії

справ дало авторові класифікувати потерпілих за трьома віковими групами: діти у

віці від одного місяця до 6 років; ді

ти від 6 до 10 років та діти від 10 до 14 років.

Згідно з дослідженням потерпілими першої групи є діти обох статей, що

становить 18% від усіх матеріалів кримінальних справ з дітовбивств. На частку

другої вікової групи припадає 37% дітовбивств. На частку третьої вікової групи

потерпілих припадає найбільше дітовбивств, що становить понад 40%.

Автор монографії дійшов висновку стосовно того, що друга та третя група

потерпілих у справах про дітовбивство тісно взаємопов’язана з особою злочинця,

що має важливе криміналістичне значення під час розслідування кримінальних

справ цієї категоріїзлочинів. Нашу увагу привернула проблема встановлення особи злочинця. Потрібно

зазначити, що особу злочинця як важку комплексну проблему досліджують такі

науки, як кримінологія, кримінальне право, судова психологія, криміналістика та

ін. Кожна наука виділяє окремі сторони і особливості особи злочинця з позиції

різних методів дослідження. Вбачається занадто загальний підхід до вирішення

проблеми злочинця, чи в окремих випадках досліджуються лише окремі

особливості.

Особа злочинця, як оди з основних елементів криміналістичної характерис-

тики злочину пов’язана з іншими її елементами. Криміналістичний аспект у

дослідженні особи злочинця охоплює широкий діапазон властивості особи. Це

визначається як призначенням науки криміналістики загалом, так й значенням даних

про особу злочинця для вирішення її конкретних задач і проблем. Наука криміналістика має всебічно сприяти пошуку, виявленню, фіксації, дослідженню та

використанню доказів з метою вдалого розслідування, розкриття й попередження

злочинів, що неможливо без збирання й аналізу фактів, слідів у широкому сенсі,

що несуть ту чи іншу інформацію про особу злочинця. Якщо керуватися

завданнями, що вирішуються криміналістикою з використанням відомостей про

особу злочинця, чітко простежуємо два напрями в її криміналістичному вивчені.

Перше направлення вирішує задачу розкриття злочину й охоплює сукупність

дій слідчого та органів дізнання з отримання даних, вказуючи на того, хто скоїв

злочин. Завдання цього напряму, першого етапу розслідування, буде виконано

тоді, коли буде отримано відповідь на питання – хто він, той, хто вчинив злочин.

З цією метою ретельно шукаються й досліджуються різні незначні ознаки,

починаючи із слідів пальців рук, ніг, зубів, крові, слини тощо та завершуючи

поясненням свідків про ознаки зовнішності, які дають підстави отримати

інформацію щодо тих чи інших властивостей особи злочинця, а згодом з їх

допомогою визначити тотожність.

Друге направлення криміналістичного аспекту дослідження особи злочинця

включає в себе дослідження особи вже відомої, встановленої. Це дослідження має

відповісти на питання – який він суб’єкт, якому пред’явлено звинувачення у

скоєннізлочину. В юридичній літературі питанням дослідження особи злочинця приділяли

увагу багато вчених, які присвятили цій проблемі спеціальні роботи, а також

надрукували спеціальнізбірники наукових праць щодо проблем особи злочинця.

Водночас більшість досліджень висвітлюють особу злочинця в кримінально-

правовому, психологічному та кримінологічному аспекті. Питанню криміналістич-

ного дослідження особи злочинця приділено мало уваги.

Досліджуючи особу дітовбивці чітко вбачаємо те, що злочини в 90% випадків

скоюють жінки. Серед них значна частка молодих, незаміжніх, вагітних від

випадкових статевих зв’язків жінок. Нерідко до вбивства дитини вдаються

психологічно надломлені жінки, які ведуть паразитичний спосіб життя, систематично

зловживають спиртними напоями чи наркотичними речовинами. Серед них можливо

зустріти осіб, які не мають постійного місця проживання, раніше неодноразово мали

судимість за різні злочини. Відомо також немало фактів, які свідчать про те, що на

цей відчайдушний крок йдуть заміжні жінки, які вже мають одну чи декілька дітей і,

зазвичай, матеріально погано забезпечені. Додатковою причиною злочину при цьому

є погана обстановка в сім’ї, п’янство, буйний характер чоловіка чи обох членів

подружжя, постійні сварки.

Органам правопорядку відомі далеко не одиничні випадки вбивства жінкою

дитини, яка народилася після шлюбної зради, супроводжуються приховуванням

вагітності від чоловіка, використання протизаплідних засобів чи за умовами праці

знаходяться в довгострокових відрядженнях.

Загальний соціальний портрет дітовбивці-жінки можливо уявити так: вік

від 22 до 31 року, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, раніше не судима,

освіта середня чи незакінчена вища, не працює чи зайнята низькокваліфі-

кованою працею, не має нормального, відповідно до санітарних норм, житла,

матеріальний достаток нижче прожиткового мінімуму, є в жорстокій залежності

від ситуації, не знаходячи соціально прийнятного способу її вирішення.

Керуючись особливостями мотиваційної сфери, російський вчений І.С. Федотов

пропонує виділити такі типи дітовбивць і приклади його власного дослідження

щодо особи, яка скоює вказаний злочин:1. Асоціальний (маргінальний, люмпенізований) тип, до якого ми зачислюємо

злочинця, який веде антисоціальний спосіб життя, не має постійного місця

проживання, займається блукарством, зловживає спиртними напоями. У цього

типу дітовбивці істотні прояви депривації, потреби раціональні, внутрішній світ

убогий, духовне життя майже відсутнє, вони виключені з нормальних зв’язків і

відношень, байдужі до інших людей.

Загальна думка оточення їх не цікавить, відсутнійжаль. Дітей, якщо вони в них є,

не люблять, вихованням не займаються. Як правило, позбавлені батьківських прав,

наступна (чи перша) дитина їм не потрібна, вона як тягар, позбавляє свободи. Самі

вони в дитинстві були позбавлені нормальної сім’ї, зростали при відсутності стійких і

емоційно теплих зв’язків із матір’ю чи батьком, в сім’ї батьки зловживали спиртними

напоями, що призводило до сварок. На фоні цього в них виникає тривога за своє

існування, яка призводить до вбивства своєї дитини.

2. Легковажно-комфортний тип відрізняється зовнішнім достатком, не

передбачаючи скоєння злочину. До нього належать малолітні чи дуже молоді

жінки і чоловіки, які є під опікою і навіть тиском батьків. Коли зазначений тип

виходить з-під батьківської опіки, починають працювати чи навчатися, починають

жити іншим життям. З одного боку, частіше навідує сім’ю, зовні продовжує

займатися вихованням, але, з другого боку вступає в необдумані відносини із

малознайомими жінками чи чоловіками, не замислюючись про наслідки.

Відчуваючи вагітність, такий тип починає панікувати, неможучи реально оцінити

ситуацію і найти вихід із неї3. Послідовно-злісний тип, до якого належать жінки, які вже мають дітей,

одружені, чи мають співмешканця, а також одружені чоловіки. Вагітність чи

присутність дитини для них не є чимось неочікуваним. Вони відрізняються

інертністю, відсутністю відчуття жалю, низьким освітнім і культурним рівнем. Не

витрачають часу на відвідування медичних закладів з метою профілактики

хвороби дитини, а також не вживають заходів для попередження вагітності. З

огляду на вплив зовнішніх факторів (матеріальні труднощі, проблема житла), вони

знаходять вихід у вбивстві своєї дитини. Вирізняються брехнею, замкнутістю,

проявами агресії, побоюванням втратити сексуального партнера. До своїх батьків

байдужі, піклуються лише про власний достаток. Це найпоширеніший тип.

Зазначимо, що типологія дітовбивць є в будь-якому випадку достатньо

умовною. Основна ціль типології полягає у тому, щоб описати й пояснити

характерні ознаки для того чи іншого типу особи злочинця, способи вбивств,

причини подібних дій, оскільки на усіх стадіях роботи з дітовбивцями необхідно

відшукати особливості мотиваційної причини.

Той самий вчений відзначив типові ознаки, відображені в поведінці жінки, яка

намірилась чи вбила дитину: 1) злочинець намагається приховати свою вагітність.

При цьому вона розповідає оточуючим про те, що з якоїсь причини товстішає;

2) інколи факт вагітності приховати неможливо, розповідає про небажану дитину

в сім’ї тощо. Якщо пологи стали фактом, а дитина зникла, жінка розповідає своїм

знайомим історію, наприклад, що дитина є у батьків на вихованні в іншому районі

чи дитину здали до будинку малюка.

Звертає увагу на себе емоційний та психічний стан жінки під час пологів. Ця

обставина має характеризувати особу на момент скоєння злочину, а не на момент

досудового слідства.

У медицині є погляд, що «пологовий акт, разом із сильним фізичним і

душевним потрясінням, завдяки виключно фізичному болю, інколи спричинений значною крововтратою, вимагає до організмужінки більші вимоги і включає в себе

значну небезпеку», і «крім описаних вище патологічних відхилень від нормальних

пологів, пологовий акт в той чи інший мірі може відображатись на нервовій системі

жінки як центральної, так і периферичної, а також на стані пологових шляхів»,

«внаслідок пологової травми можуть розвинутись: 1) психози; 2) паралічі й невралгії

під час самих пологів, іноді спостерігаються психічні розлади, які швидко проходять,

виражені в галюцинаторномумарені».

Сучасна медицина також вважає, що неможливо попередити випадки важких

пологів і післяродових наслідків. До останніх належать післяпологові психози. Психоз

виявляється як наслідок тяжких, тривалих пологів з оперативним втручанням,

психічними травмами. У необхідних випадках жінку переводять до психіатричної

лікарні. До хвороб, які мають відношення до пологів, належить і пологовий шок. Його

простежують підчас тяжких хвороб, пологів після окремленя плоду.

Проведені дослідження засвідчують, що до категорії дітовбивця, зазвичай,

входять особи жіночої статі, які мають такі характеристики: а) незаміжні; б) у віці

від 15 до 19 років; в) навчаються в навчальних закладах різних рівнів; г) не

мають, або втратили контакт з батьками; д) ведуть «вільний» статевий спосіб

життя; е) не мають житла; ж) небажана вагітність і дітонародження від особи, з

якою немає стосунків.

Перелічені обставини особи злочинця формують як правило негативне

ставлення до майбутнього ще не народженого малюка, який в їхній уяві завдасть

окремих труднощів, неприємностей в житті, тим паче, що у цей період життя

жінка, можливо, не уявляє змін у своємужитті і планах на майбутнє.

Однак для правоохоронних органів розслідування зазначених злочинів,

найпроблематичнішими є злочини, скоєні в малозабезпечених сім’ях, одинокі

жінки різного віку, молоді дівчата, якіза своїми характеристиками особи злочинця

не вписуються до загального портрету вбивці.До таких осіб можна зачислити такі категоріїзлочинців: 1) з дитинства ведуть

бродячий спосіб життя; 2) покинули притулки для неповнолітніх та шкіл-

інтернатів; 3) примушені в дитячому віці до акту розтління і примушувались як

половий партнер в дитячій порнографії; 4) неповнолітні проститутки; 5) раніше

неодноразово судимі.

Зазначені групи дітовбивць найчастіше не мають постійного місця мешкання,

не мають документів, що підтверджують їхню особу, постійно змінюють місце

помешкання. Життя цієї категорії характеризується досить високою підготовкою

до скоєння злочину в майбутньому, народження дитини відбувається поза

медичним закладом та без участі і допомоги акушерів, а свідками є особи з числа їх

оточення чи близьких людей.

Із зазначеними дослідженнями неможливо не погодитися, оскільки вони

отримані не тільки теоретично, а й підтверджені на практиці. Однак вчені в галузі

криміналістики як минулого так й сьогодення досліджували лише одну особу

злочинця – матір новонародженої дитини. Сьогодні спостерігаються зміни суб’єкта

зазначеного злочину, а саме – особи злочинця як елемента криміналістичної

характеристики. Проведене дослідження за період з 2004 року донині дає

підставу передбачити, що дітовбивця – це не тільки мати новонародженого.

Непоодинокі випадки, коли злочин скоюють в співучасті з батьком дитини,

дядьком, співмешканцем та навіть бабусею та дідусем. Крім цього, злочин

скоюють у групі осіб, активним способом, із подальшим приховуванням слідів

злочину о за вказаний період часу дослідження у цьому керунку не проводили. Проблеми,

з якими зіштовхуються правоохоронні органи, які проводять досудове слідство, ще

не досліджені до кінця.

Список використаної літератури

1. Пособие по расследованию убийств / М.И. Авдеев, С.В. Бородин, Л.Г. Видонов и др. ;

отв. ред. С.И. Гусев; редкол.: А.И. Жукив, В.К. Звирбуль, А.Н. Игнатов, А.М. Ларин,

Г.М. Миньковский. – М. : Юрид. лит., 1977. – С. 48.

2. КолмаковВ.П.Расследование детоубийств / В.П. Колмаков. – М. : ВЮЗИ, 1958. – С. 14.

3. Попов Н.В. Учебник судебной медицины. – М. : Медгиз., 1946. – 43 с.

4. Саинчин А.С. Особенности расследования детоубийств / А.С. Саинчин. – Одесса :

Юрид. лит., 2005. – С. 65–75

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук