1.5. Система цивільного права
Ю. О. Заіка Цивільне право. Навчальний посібник. Київ, видавництво "Істина" 2005
1.5. Система цивільного права
Цивільне право, як і будь-яка галузь права, є сукупністю розміщених в певній послідовності правових норм, об'єднаних в групи й інститути.
Цивільно-правовий інститут — це сукупність правових норм, які регулюють певну групу
Послідовність розміщення цивільно-правових норм відіграє важливе значення для їх розуміння та засвоєння. Так, скажімо, недоцільно починати вивчення сімейного права з питання про порядок і умови розірвання шлюбу, оскільки логіка вимагає спочатку засвоїти інститут про поняття та умови укладення шлюбу.
Завданням наукової систематики права є не тільки розмежування окремих галузей права, а й систематичне розташування матеріалу, що належить до певної галузі права, з метою наукового узагальнення, послідовності вивчення та вдосконалення кодифікації.
Розміщені в певній послідовності цивільно-правові інститути становлять систему цивільного права. Для приватного права Європи традиційним є існування двох основних систем побудови цивільного права: інституційної та пандектної.
Інституційна система побудови включає три основні частини, в яких містяться цивільно-правові норми:
а) про особу; б) про речі; в) про зобов'язання.
Пандектна система складається із: загальних положень, речового права, зобов'язального права, сімейного і спадкового права.
Цивільне право України побудоване за пандектною системою і традиційно складається із Першої (її інколи називають Загальною) і Другої (або Особливої) частин.
Першу або Загальну частину становлять такі інститути:
• основні положення цивільного права;
• підстави виникнення цивільних прав та обов'язків;
• суб'єкти та об'єкти цивільних прав;
• правочини;
• представництво та довіреність;
• строки та терміни;
• позовна давність.
До Другої або Особливої частини належать:
• особисті немайнові права;
• речове право і право власності;
• спадкове право;
• загальні положення про зобов'язання;
• окремі види договірних зобовязань (купівля-продаж, да рування, міна, позика тощо);
• окремі види недоговірних зобовязань (заподіяння шкоди);
• зобов'язання, що виникають із односторонніх дій (обі цянка винагороди).
Сімейне право більшість вітчизняних фахівців розглядають як самостійну галузь права, тому до системи цивільного права його не включають.
< Попередня Наступна >