Головна

Випадки, коли присутність понятих обов'язкова.


 

 

 

Виконавче впровадження в Україні. Актуальні питання. Київ - 2004, Центр комерційного права.

 

 

 

 

 

Випадки, коли присутність понятих обов'язкова.

При вчиненні виконавчих дій, пов'язаних із:

1) примусовим входженням до нежилих приміщень і сховищ, що в них зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуте йому в натурі;

2) примусовим входженням до жилих будинків, квартир для забезпе­чення примусового виселення та вселення в них;

3) примусовим входженням до будинків, квартир та інших примі­щень, в яких знаходиться дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду;

4) при проведенні огляду, арешту, вилучення і передачі майна.

Хто може бути понятим? Як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні громадяни.

Хто не може бути понятим? Особи, які мають особисту заінтересо­ваність у провадженні виконавчих дій, або пов'язані між собою чи з учас­никами виконавчого провадження родинними зв'язками, підлеглістю або підконтрольністю.

Кількість понятих при вчиненні виконавчих дій не може бути менше двох, але більше двох – може. Тобто, понятих має бути двоє, троє чи більше, на розсуд державного виконавця.

УВАГА. Державний виконавець ще перед початком виконавчих дій, в яких беруть участь поняті, має роз'яснити їх права і обов'язки.

Права понятих:

1) знати, для участі в провадженні яких виконавчих дій їх запрошено;

2) на підставі якого виконавчого документа ці дії здійснюються;

3) робити зауваження з приводу вчинення виконавчих дій. УВАГА. За­уваження понятого підлягають занесенню до акта відповідної вико­навчої дії;

4) на компенсацію витрат, пов'язаних із виконанням обов'язків поня­тих. Зазначені витрати належать до витрат на проведення виконав­чих дій.

Обов'язки понятих: засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких вони були присутні.

Певну специфіку має порядок звернення стягнення на грошові кош­ти боржника-юридичної особи. Згідно з вимогами законодавства готівка в національній та іноземній валюті, яка знаходиться в касах або інших сховищах боржника-юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складення відповідного акта держав­ним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржника-юридичної особи.

УВАГА. Вилучена готівка в національній валюті не пізніше наступного дня здається в установу банку для перерахування на рахунок стягувача для покриття боргу за виконавчими документами, на виконавчий збір та на покриття витрат на проведення виконавчих дій. Готівка в іноземній ва­люті в такий самий строк здається державним виконавцем банку або іншій кредитній установі, що мають право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, для реалізації її в розмірі, необхідному для покриття боргу, сплати виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника-юридичної особи, що знаходяться у фінансових установах, у порядку, передба­ченому цим Законом. Якщо даних про наявність у боржника-юридичної особи рахунків і вкладів у банках чи інших кредитних організаціях не­має, державний виконавець одержує такі дані у податкових органах, які зобов'язані надати йому необхідну інформацію у 3-денний строк.

Якщо після накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника-юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, державний виконавець направ­ляє до відповідних правоохоронних органів матеріали про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності (ст. 63 ЗУ "Про виконавче провадження")1.

У разі відсутності у боржника-юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові-юридичній особі на праві власності або закріплене за ним (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) не­залежно від того, хто фактично використовує це майно.

На зазначене майно накладається арешт, і воно реалізується в такій чер­говості:

1) у першу чергу – майно, яке безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, кошти на депозитних та інших рахун­ках боржника, валютні цінності, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари);

2) у другу чергу – інші матеріальні цінності, які безпосередньо не використовуються у виробництві;

3) у третю чергу – об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для здійснення виробництва.

У разі накладення арешту на майно третьої черги, що належить боржнику-юридичній особі, державний виконавець у 3-денний строк повідо­мляє власника або уповноважений ним орган, до сфери управління яко­го належить майно, та у разі необхідності – Фонд державного майна Ук­раїни (ФДМУ) про накладення арешту на майно боржника-юридичної особи, а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, і про розмір вимог стягувача.

На пропозицію відповідного органу управління чи ФДМУ державний ви­конавець за рахунок коштів на фінансування ДВС публікує у пресі повідо­млення про звернення стягнення на майно боржника-юридичної особи.

У разі накладення арешту на майно підприємств-боржників, які мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави, державний вико­навець у 3-денний строк повідомляє ФДМУ про накладення арешту на майно підприємств-боржників, а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, і про розмір вимог стягувача.

Отримавши повідомлення відповідного органу управління чи ФДМУ про вчинення цими органами дій щодо порушення справи про банкрут­ство боржника-юридичної особи, державний виконавець звертається до суду із заявою про відстрочку виконання відповідно до статті 33 цього За­кону. В разі порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника-юридичної особи державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження, крім виконання провадження по зверненню стягнення на заставлене майно (ст. 64 ЗУ "Про виконавче провадження").

< Попередня   Наступна >