РЕЦЕПЦІЯ РИМСЬКОГО ПРАВА В УКРАЇНІ: ДОКТРИНАЛЬНИЙ РІВЕНЬ

Наукові статті - Римське право
190

Л.В. Шала

РЕЦЕПЦІЯ РИМСЬКОГО ПРАВА В УКРАЇНІ: ДОКТРИНАЛЬНИЙ РІВЕНЬ

Розкрито особливості рецепції римського права в Україні на доктринальному рівні правової системи, вказано на перешкоди, що виникли в процесі вбудовування конструкцій римського права у правову систему України.

Ключові слова: рецепція, римське право, правова доктрина.

Постановка проблеми. розглядаючи значення рецепції римсь­кого права для правової системи України, слід розрізняти рівні, на яких вона здійснюється. Серед них доцільно виділити функціональний (юридична практика), нормативний (джерела права) та доктринальний або ідеологічний (правові концепції, праворозуміння). Звернення до рецепції римського права на доктринальному рівні є актуальним, зва­жаючи на процеси перегляду правової ідеології, перехід від радянської доктрини права до забезпечення принципу верховенства права. Саме тому важливо характеризувати економічні, політичні та духовні про­цеси, що обумовили звернення до надбань римського приватного пра­ва на доктринальному рівні.

Стан дослідження. Окремим питанням рецепції римського пра­ва в Україні присвячено низку наукових публікацій. Певні аспекти цієї проблематики висвітлено у працях, авторами яких є Ю. Оборотов, О. Харитонова, Є. Харитонов, О. Підопригора, В. Макарчук [1], а також Є. Орач та Б. Тищик [2]. Так, зокрема, професор Ю. Оборотов, аналі­зуючи процеси взаємодії традиційної та новаційної складової правової системи, водночас звертає увагу на вплив панівних юридичних конце­пцій на такі процеси. Науковці О. Харитонова та Є. Харитонов розглядають рецепцію римського права в Україні як таку, що протікала на межі східної та західної традицій права, що значною мірою позначало­ся на суті праворозуміння [3, с 162].

Водночас все ще дискусій

ним залишається з’ясування значення проникнення концепції римського права (зокрема щодо права власнос­ті) у правосвідомість юристів і політиків сучасної української держави на правотворчість та правозастосування. Також недостатньо дослідже­ним залишаться вплив попередніх рецепцій на сучасну українську пра­вову доктрину. Враховуючи ці обставини, ми поставили мету - охара­ктеризувати стан проникнення концепцій римського приватного права в сучасну українську правову доктрину.

Виклад основних положень Рецепція римського права на доктринальному (ідеологічному) рівні правової системи на терито­рії сучасної України здійснювалася декілька разів як безпосередньо, так і через інші правові системи. Можна назвати декілька етапів такої рецепції, найбільш яскравим відображенням якої є такі дже­рела права, як «Кормча книга», Литовські статути, «Права за якими судиться малоросійський народ», цивільне законодавство Австро-Угорської та Російської імперій, СРСР та УРСР, Цивільний кодекс України. Водночас слід мати на увазі, що така рецепція не була не­перервною і мала багатошарову структуру, пов’язану, зокрема, з впливом правових систем держав, до складу яких входили україн­ські землі в різні історичні періоди.

Особливість римського права полягає в тому, що воно зазнавало неодноразового опрацювання на рівні юридичної науки в різні істори­чні часи та в різних країнах. Йдеться, зокрема, як власне про опрацю­вання правового матеріалу під час кодифікації Юстиніана, так і зокре­ма під час самої рецепції римського права: опрацювання глосаторами, постглосаторами, а також під час безпосереднього «вмонтовування» зразків римського права як у право, що діяло на українських землях у складі інших держав, так і в право сучасної України.

Можна вважати, що історія сучасної європейської правничої на­уки розпочинається з формуванням римської юриспруденції. Однак було б помилковим розглядати римське право як застиглу структуру. Попри те, що норми римського права відомі протягом багатьох сто­літь, змінюється їхнє розуміння, їхнє осмислення, тлумачення та при­стосування до умов сучасності.

Розвиток європейської юриспруденції пов’язують з появою в Європі гуманістичної юриспруденції, головним підґрунтям якої є зв’язок права з моральними засадами і справедливістю, охоплення переважно норм приватного права. У державах, юридична наука яких склалася на основі римського права, правова система належить до романо-германського типу правових систем. Регіонами поши­рення є території європейської колонізації, а також держави, в яких були сильні прозахідні тенденції, що спричинило до рецепції в них римського права.

Глосатори здійснювали пояснення текстів римського права з тим, щоб усунути суперечності, дати пояснення незрозумілих термінів чи конструкцій, значення яких було втрачено чи потребувало додатко­вого тлумачення, і одержати узгоджену систему правових положень.

У процесі рецепції римського права виділяють три етапи: 1) вивчення або дослідження; 2) пристосування до потреб повсякден­ної практики; 3) свідоме застосування здобутків римського права у правотвочорсті [2, с. 158; 4, с. 113–146]. За подібною схемою відбува­лися рецепції римського права у право, яке діяло на території україн­ських земель, а також у сучасну правову систему України. На першому етапі з’являється інтерес до римського права як до своєрідної правової пам’ятки, на другому –ведеться пошук шляхів суміщення окремих елементів та конструкцій римського права з чинним правовим поряд­ком, зокрема через судову практику, на третьому – стає можливим безпосередньо закріпити видозмінені положення римського права у правову систему. Слід підкреслити, що ці процеси не були достатньо однозначними. Так, існує думка, що як діяльність глосаторів, так і дія­льність постглосаторів мала своїм наслідком не лише прояснення зміс­ту римського права, а й певне викривлення цього змісту через комен­тування положень римського права [4, с. 124].

Проникнення римського права потребувало певної підготовки. Така підготовка в західноєвропейській традиції права в епоху Серед­ньовіччя здійснювалася як через університетську підготовку, так і че­рез діяльність католицької церкви. У східноєвропейській традиції про­никнення положень, концепцій та ідей римського права здійснювалося через православну церкву, а вивчення римського права як складової освіти набуло поширення лише в XIX–XX ст. Таким чином, якщо од­ним з найважливіших каналів рецепції римського права в країнах за­хідноєвропейської традиції права був безпосередньо на освітньому рівні, а згодом, вони втілювались у закони та юридичну практику, то в країнах східноєвропейської традиції права таке запозичення мало опо­середкований характер, воно відбувалося переважно опосередковано, спершу через рецепцію римського права у законодавство тих країн, які здійснювали суверенітет на цих територіях (Австрійська та Російська імперії) і лише після цього засвоювалися в юридичній практиці та пра­восвідомості.

На території українських земель проникнення римського пра­ва здійснювалося достатньо повільно. З одного боку, переважна більшість правових спорів вирішувалася на основі звичаїв, а з іншо­го - в умовах бездержавності прошарок осіб, які безпосередньо за­ймалися правотворчістю або осмисленням правового матеріалу, в тому числі із залученням римського права, був незначним. Таким чином рецепція римського права на доктринальному рівні розвива­вся винятково у рамках юридичної науки тих держав, до складу яких входили українські землі. Поодинокі винятки якраз підтвер­джували це правило. Таким чином, розвиток права на українських землях відображав запозичені іншими державами правові положен­ня, ідеї, принципи римського права.

Інтеграційні процеси в Європі значною мірою спираються на ідеї, принципи, схеми, формулювання римського приватного права. Адже римське право стало підґрунтям європейського права. Традиція римського приватного права виступає одним з тих факторів, який до­зволяє говорити про європейську ідентичність.

Сучасну правотворчість в Україні багато в чому можна розгля­дати як пряму, так і непряму (опосередковану) рецепцію римського приватного права [2, с 23] як на рівні правових норм, так і на рівні правових знань. В основу сучасної кодифікації цивільного права Укра­їни покладено принципи свободи договору і підприємницької діяльно­сті, неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини, неприпустимість незаконного позбавлення права власності, судовий захист цивільного права і інтересу, а також справедливість, добросовісність і розумність (ст. 3 Цивільного кодексу України), що, на нашу думку, слід розглядати як бажання законодавця закріпити за­сади, характерні саме для римського права.

У цьому контексті слід відзначити багатоканальність рецепції римського права на доктринальному рівні. Так, зокрема, проникнення ідей, принципів та засад римського права відбувається як через юри­дичну освіту (результати наукових пошуків вчених-правників - через курси римського права, цивільного права, історії держави і права, тео­рії держави і права, філософії права, порівняльне правознавство), так і через юридичну практику - перш за все як результат діяльності суддів.

Не можна також ігнорувати прикладами використання законодавства інших держав як певних зразків у процесі правотворчості як каналу рецепції римського права. Окреме місце серед каналів проникнення римського права в українську правову доктрину займає практика Єв­ропейського суду з прав людини.

Серед перешкод на шляху рецепції римського права у право­ву систему України слід назвати обережне ставлення українських правників до надмірного запозичення зразків римського права. З одного боку, Цивільний кодекс України закріпив значну кількість конструкцій римського права на нормативному рівні з тим, щоб можна було стверджувати про значний поступ в напрямку рецепції римського права, а з іншого – самі процеси осмислення цих норм і напрацювання необхідної юридичної практики щодо належного застосування таких конструкцій потребує певного часу і зусиль правників-вчених і правників-практиків. Іншою перешкодою є зна­чна вкоріненість радянської правової доктрини, яка попри перегляд найбільш одіозних положень все ще продовжує визначати правові процеси в сучасній Україні.

Висновки. Отже, рецепція римського права на доктринальному (ідеологічному) рівні правової системи на території сучасної України здійснювалася декілька разів, як безпосередньо, так і через інші правові системи. Особливість рецепції римського права полягає в тому, що воно зазнавало кількашарового опрацювання на рівні юридичної науки.

Історія сучасної європейської правничої науки розпочинається з формуванням римської юриспруденції. Саме римське право тривалий час було критерієм європейської ідентичності – приналежності до єв­ропейської цивілізації. Норми римського права відомі протягом бага­тьох століть, проте змінюється їхнє розуміння, їхнє осмислення, тлу­мачення та пристосування до умов сучасності.

Рецепція римського права в Україні на доктринальному рівні має багатоканальний характер. Подальші перспективи дослідження цієї проблеми очевидно лежать у сфері вивчення того, яким чином римське право проникло в систему підготовки правників та як впливає на сучасну зміну правової парадигми в Україні.

–––––––––––

Див.: Оборотов Ю.М. Традиції та оновлення у правовій сфері: пи­тання теорії (від пізнання до розуміння права): монографія / Ю.М. Оборотов. – Одесса: Юрид. л-ра, 2002. – 280 с.; Харитонова О.І. Порівняльне право Європи: Основи порівняльного правознавства. Європейські традиції / О. Харитонова, Є. Харитонов. - Х.: Одіссей, 2002. - 592 с; Харитонов Є.О. Історія приватного права Європи: Західна традиція / Є.О. Харитонов - Одеса: Юридична література, 2001. - 328 с; Підопригора О.О. Римське приватне пра­во. Академічний курс: підручник для студентів юрид. вузів і фак. / О.О. Підо­пригора. - К: Вид. дім «Ін Юре», 2001. - 440 с; Макарчук В.С. Римське прива­тне право: навч. посібник / В.С. Макарчук. - К.: Атіка, 2007. -256 с

Див.: Орач Є.М. Основи римського приватного права / Є.М. Орач, Б.Й. Тищик. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 272 с

Харитонов Є.О. Правова система України: між західною та східною традиціями права / Є. Харитонов, О. Харитонова // Порівняльно-правові дослі­дження. - 2007. - № 1-2. - С 161-168 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://comparativelaw.org.ua/dopovidi/2 4 .doc.

Косарев А.И. Римское право / _1 А. Косарев. - М.: Юрид. лит., 1986. -160 с.

 

< Попередня   Наступна >