4.14. Громадянство України. Набуття та втрата громадянства. Нормативно-правові акти, що регулюють вирішення цих питань.

Адвокатура - Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.1
247

4.14. Громадянство України. Набуття та втрата громадянства. Нормативно-правові акти, що регулюють вирішення цих питань.

Згідно зі ст. 4 Конституції України, в Україні існує єдине громадянство.

Відповідно до ст. 25 Конституції, громадянин України не може бути позбавле­ний громадянства і права змінити громадянство. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.

Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, — за винятками, встановленими Консти­туцією, законами чи міжнародними договорами України (ст. 26 Конституція України).

Закон України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 р. (далі — Закон) відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, по­рядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Стаття 1 вказаного Закону дає таке визначення: громадянство України —- пра­вовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.

Однак це визначення потребує уточнення, оскільки між іноземцями та особа­ми без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, з одного боку, і державою — з другого, також існує правовий зв'язок, що так само знаходить свій вияв у взаємних правах і обов'язках. Різниця полягає в об

сязі прав і обов'язків громадян і негромадян.

Громадянство слід відрізняти від підданства, яке означає приналежність особи до держави з монархічною формою правління.

Громадянство ґрунтується на таких принципах:

Принцип єдиного громадянства — громадянства держави Україна, що виклю­чає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держа­ви або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадя­нином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відно­синах з Україною він визнається лише громадянином України.

Запобігання виникненню випадків без громадянства.

Неможливості позбавлення громадянина України громадянства України.

Визнання права громадянина України на зміну громадянства.

Неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного при­пинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя.

Принцип рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, по­рядку і моменту набуття ними громадянства України;

Збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадя­нина України.

Громадянство України — правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках. Відповідно до Закону, громадянами України є:

усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) постійно проживали на території України;

особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 р.) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 р. і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 р. органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», а також діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну, якщо на момент прибуття в Україну вони не досягли повноліття;

особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Набуття громадянства України за народженням відбувається у таких випадках:

Особа, батьки або один із батьків якої на момент її народження були грома­дянами України, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, є громадянином України.

Особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України від іноземців, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано ста­тус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадян­ства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, яко­му надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без грома­дянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем, є гро­мадянином України.

Новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда), є громадянином України.

Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є гро­мадянином України з моменту народження.

Набуття громадянства України за територіальним походженням

Особа, яка сама або хоча б один з її батьків, дід чи баба, повнорідні брат чи сестра народилися або постійно проживали до 16 липня 1990 р. на території, яка стала територією України відповідно до ст. 5 Закону України «Про правонаступництво України», а також на інших територіях, що входили до складу Української

Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Дер­жави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без грома­дянства або іноземцем, який взяв зобов'язання припинити іноземне громадянст­во, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її діти реєструють­ся громадянами України.

Дитина, яка народилася чи постійно проживала на території УРСР і є осо­бою без громадянства, реєструється громадянином України за заявою одного з батьків або опікуна чи піклувальника.

Дитина, яка народилася на території України від батьків, які є іноземцями, і набула за народженням громадянство іншої держави або держав, яке було при­пинене, реєструється громадянином України за клопотанням одного з батьків або опікуна чи піклувальника.

Особи, які є громадянами держав, міжнародний договір України з якими доз­воляє особі звертатися для набуття громадянства України за умови, якщо вона дове­де, що не є громадянином цієї держави, можуть подавати заяви про набуття грома­дянства України лише після припинення іноземного громадянства.

Особи, які є іноземцями, мають припинити іноземне громадянство і пода­ти документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до органу, який здійснив реєстрацію, протягом року з моменту реєстрації її громадя­нином України. Якщо особи, маючи всі передбачені законодавством цієї держа­ви підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не мо­жуть отримати його, або їм надано статус біженця в Україні чи притулок в Ук­раїні, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинен­ня особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави або міжнародні договори України з якими передбачають припинення осо­бами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.

Прийняття до громадянства України

Іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прий­няті до громадянства України.

Умовами прийняття до громадянства України є:

визнання і дотримання Конституції України та законів України;

зобов'язання припинити іноземне громадянство або неперебування в іно­земному громадянстві.

Особи, які є іноземцями, мають взяти зобов'язання припинити іноземне гро­мадянство і подати документ про це, виданий уповноваженими органами від­повідної держави, до органу, що прийняв документи про прийняття їх до грома­дянства України, протягом року з моменту прийняття їх до громадянства України.

Якщо особа, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від неї причин не може його отримати або їй надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, вона подає декла­рацію про відмову від іноземного громадянства. Це правило не поширюється на осіб, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими дозволяють особам звертатися для набуття громадянства України за умови, якщо доведуть, що зони не є громадянами іншої договірної сторони.

Зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іно­земців, які є громадянами держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави або міжнародні договори України з якими передбачають при­пинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України, а також осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, та осіб без громадянства;

3) безперервне проживання на законних підставах на території України протя­гом останніх п'яти років.

Ця умова не поширюється на особу, яка перебуває у шлюбі з громадянином України терміном понад два роки та постійно проживає в Україні на законних підставах, і на особу, яка постійно проживає в Україні на законних підставах та перебувала з громадянином України понад два роки у шлюбі, який припинився внаслідок його смерті.

Для осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, термін безперервного проживання на законних підставах на території України встанов­люється на три роки з моменту надання їм статусу біженця в Україні чи притул­ку в Україні, а для осіб, які в'їхали в Україну особами без громадянства, — на три роки з моменту одержання дозволу на проживання в Україні;

4) отримання дозволу на постійне проживання в Україні.

Ця умова не поширюється на осіб, які мають у паспорті громадянина колиш­нього СРСР зразка 1974 р. відмітку про постійну або тимчасову прописку на те­риторії України, а також на осіб, яким надано статус біженця в Україні або при­тулок в Україні;

володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі);

наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.

До громадянства України не приймається особа, яка:

вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;

засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості);

вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким злочином.

Поновлення у громадянстві України

Особа, яка після припинення громадянства України не набула іноземного грома­дянства і подала заяву про поновлення у громадянстві України, реєструється грома­дянином України незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордо­ном, за відсутності обставин, що виключають прийняття до громадянства України.

Набуття дітьми громадянства України внаслідок усиновлення

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і яку усиновляють громадяни України або подружжя, один з якого є громадянином України, а дру­гий — особою без громадянства, стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням про усиновлення, незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном.

Дитина, яка є особою без громадянства або іноземцем і яку усиновляє подруж­жя, один з якого є громадянином України, а другий — іноземцем, стає громадя­нином України з моменту набрання чинності рішенням про усиновлення, неза­лежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном.

Набуття громадянства України внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і над якою встановле­но опіку чи піклування громадян України або осіб, одна з яких є громадянином України, а друга — особою без громадянства, стає громадянином України з моменту прийняття рішення про встановлення опіки чи піклування.

Дитина, яка проживає на території України та є особою без громадянства або іноземцем і над якою встановлено опіку чи піклування осіб, одна з яких є гро­мадянином України, а друга — іноземцем, стає громадянином України з моменту прийняття рішення про встановлення опіки чи піклування, якщо вона у зв'язку з встановленням опіки чи піклування не набуває громадянства опікуна чи піклу­вальника, який є іноземцем.

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і виховується в дер­жавному дитячому закладі України, що стосовно неї виконує обов'язки опікуна чи піклувальника, або в дитячому будинку сімейного типу, якщо хоча б один із батьків-вихователів є громадянином України, стає громадянином України з мо­менту влаштування в такий заклад, за умов, якщо її батьки померли, позбавлені батьківських прав, визнані безвісно відсутніми чи недієздатними або оголошені померлими.

Набуття громадянства України особою, визнаною судом недієздатною, «наслідок встановлення над нею опіки громадянина України

Іноземець або особа без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, визнані судом недієздатними, над якими встановлено опіку громадя­нина України, набувають громадянство України з моменту набрання чинності рішенням про встановлення опіки.

Набуття громадянства України дитиною у зв'язку з перебуванням у грома­дянстві України її батьків чи одного з них

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, один з батьків якої є громадянином України, а другий є особою без громадянства, реєструється грома­дянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України.

Дитина, яка є особою без громадянства, один з батьків якої є громадянином України, а другий є іноземцем, реєструється громадянином України за клопотан­ням того з батьків, який є громадянином України.

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, батьки якої перебу­вають у громадянстві України, реєструється громадянином України за клопотан­ням одного з батьків.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених Законом, є да­та реєстрації набуття особою громадянства України.

Набуття громадянства України дитиною внаслідок встановлення батьківства

У разі встановлення батьківства дитини, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, а батьком визнається громадянин України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання стає громадянином І країни.

Датою набуття громадянства України у випадку, передбаченому Законом, є да­та народження дитини або дата набуття громадянства України батьком, якщо він набув його після народження дитини.

Необхідність згоди дітей під час набуття громадянства України: набуття грома­дянства України дітьми віком від 15 до 18 років може відбуватися лише за їхньою згодою.

Припинення громадянства України

Громадянство України припиняється:

внаслідок виходу з громадянства України;

внаслідок втрати громадянства України;

за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

 

Вихід з громадянства України

Громадянин України, який виїхав на постійне проживання за кордон, може вийти з громадянства України за його клопотанням.

Якщо дитина виїхала разом з батьками на постійне проживання за кордон і батьки виходять з громадянства України, за клопотанням одного з батьків разом з батьками з громадянства України може вийти і дитина.

Якщо один з батьків виїхав разом з дитиною на постійне проживання за кордон і виходить з громадянства України, а другий залишається громадянином України, дитина може вийти з громадянства України разом з тим із батьків, який виходить з громадянства України, за його клопотанням.

Якщо один з батьків виїхав разом з дитиною на постійне проживання за кордон і виходить з громадянства України, а другий є іноземцем чи особою без громадянства, дитина може вийти з громадянства України разом з тим із батьків, який виходить з громадянства України, за його клопотанням.

Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон і її батьки вийшли з громадянства України, дитина може вийти з громадянства України за клопотан­ням одного з батьків.

Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон з одним із батьків і він вийшов з громадянства України, а другий є громадянином України, дитина може вийти з громадянства України за клопотанням про це того з батьків, який вийшов з громадянства України.

Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон з одним із батьків і він вийшов з громадянства України, а другий є іноземцем чи особою без грома­дянства, дитина може вийти з громадянства України за клопотанням того з батьків, який вийшов з громадянства України.

Дитина, яка набула за народженням громадянство України, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батьків незалежно від місця про­живання дитини.

Дитина, яка усиновлена подружжям, один з якого є громадянином України, а другий є іноземцем, може вийти з громадянства України за клопотанням усино­вителя, який є іноземцем.

Дитина, усиновлена іноземцями або особами без громадянства, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з усиновителів.

Умови виходу з громадянства України:

Вихід з громадянства України допускається, якщо особа набула громадян­ство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України.

Вихід дітей віком від 15 до 18 років з громадянства України може відбувати­ся лише за їхньою згодою.

Вихід з громадянства України не допускається, якщо особу, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні притягнуто як обвинувачену у кримінальній справі або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що на­брав чинності і підлягає виконанню.

Втрата громадянства України

Громадянство України втрачається:

Якщо громадянин України після досягнення ним повноліття добровільно набув громадянство іншої держави.

Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України за своїм вільним волевиявленням, вираженим у формі письмового клопотання, набув громадянство іншої держави або якщо він доб­ровільно отримав документ, що підтверджує наявність набуття ним іноземного громадянства, за винятком випадків, якщо:

діти при народженні одночасно з громадянством України набувають також громадянство іншої держави;

діти, які є громадянами України і усиновлені іноземцем, набувають грома­дянство усиновителя;

громадянин України автоматично набув громадянство іншої держави внаслідок одруження з іноземцем;

згідно із законодавством іншої держави її громадянство надано громадяни­ну України автоматично без його добровільного волевиявлення і він не отримав добровільно документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої дер­жави.

Якщо іноземець набув громадянство України і не подав у порядку, передба­ченому Законом, документ про припинення іноземного громадянства або декла­рацію про відмову від нього.

Якщо іноземець набув громадянство України і скористався правами або виконав обов'язки, які надає чи покладає на нього іноземне громадянство.

Якщо особа набула громадянство України на підставі Закону внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.

Якщо громадянин України без згоди державних органів України добро­вільно вступив на військову службу, на роботу в службу безпеки, правоохоронні органи, органи юстиції або органи державної влади чи органи місцевого самовря­дування іншої держави.

Застосування зазначених положень обмежене тими випадками, якщо внаслідок цього громадянин України стане особою без громадянства. Повноваження Президента України Президент України:

приймає рішення і видає укази відповідно до Конституції України про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України;

визначає порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадян­ства та виконання прийнятих рішень;

затверджує Положення про Комісію при Президентові України з питань громадянства.

Комісія при Президентові України з питань громадянства:

розглядає заяви про прийняття до громадянства України, вихід з громадян­ства України та подання про втрату громадянства України і вносить пропозиції Президенту України щодо задоволення цих заяв та подань;

повертає документи про прийняття до громадянства України чи про вихід з громадянства України уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань громадянства або Міністерству закордонних справ України для їх оформ­лення відповідно до вимог чинного законодавства України;

контролює виконання рішень, прийнятих Президентом України з питань громадянства.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства і підпорядковані йому органи здійснюють такі повноваження:

приймають заяви разом з необхідними документами щодо прийняття до громадянства України та виходу з громадянства України, перевіряють пра­вильність їх оформлення, відсутність підстав, за наявності яких особа не прий­мається до громадянства України, а також підстав, за наявності яких не допус­кається вихід з громадянства України, і разом зі своїм висновком надсилають на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства;

готують подання про втрату особами громадянства України і разом з не­обхідними документами надсилають на розгляд Комісії при Президентові Ук­раїни з питань громадянства;

приймають рішення про оформлення набуття громадянства України особа­ми за підставами, передбаченими Законом України «Про громадянство»;

скасовують прийняті ними рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених Законом України «Про громадянство»;

виконують рішення Президента України з питань громадянства;

видають особам, які набули громадянство України, паспорти громадянина України, свідоцтва про належність до громадянства України (для осіб віком до 16 років), тимчасові посвідчення громадянина України, проїзні документи дити­ни, довідки про припинення громадянства України;

вилучають в осіб, громадянство України яких припинено, паспорти грома­дянина України, свідоцтва про належність до громадянства України, тимчасові посвідчення громадянина України, паспорти громадянина України для виїзду за кордон, проїзні документи дитини;

ведуть облік осіб, які набули громадянство України та припинили грома­дянство України.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства раз у півріччя інформує Комісію при Президентові України з пи­тань громадянства про виконання рішень Президента України з питань грома­дянства.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства і підпорядковані йому органи здійснюють вказані повноваження стосовно осіб, які проживають на території України.

Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва і консульські установи України здійснюють повноваження, передбачені Законом України «Про громадянство», щодо осіб, які постійно проживають за кордоном.

 

< Попередня   Наступна >