8.20. Право касаційного оскарження. Захист у касаційній інстанції. Порядок і строки подання касаційної скарги. Методика складання адвокатом касаційної скарги. Відзив на касаційну скаргу. Межі перегляду справи у касаційному порядку.

Адвокатура - Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.1
457

8.20. Право касаційного оскарження. Захист у касаційній інстанції. Порядок і строки подання касаційної скарги. Мето­дика складання адвокатом касаційної скарги. Відзив на касаційну скаргу. Межі перегляду справи у касаційному порядку.

У касаційному порядку можуть бути перевірені:

1) вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції;

2) вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку.

У касаційному порядку також можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів ви­ховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені що­до цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи но­вий судовий розгляд.

Касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 Кодексу (тобто вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції; вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційно­му порядку), мають право подати такі особи:

засуджений, його законний представник і захисник — у частині, що стосується інтересів засудженого;

виправданий, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав виправдання;

законний представник, захисник неповнолітнього та сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру, — у частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;

обвинувач

ений, щодо якого справу закрито, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав закриття справи;

обвинувачений, щодо якого справу направлено на додаткове розслідування, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав направлення справи на додаткове розслідування;

цивільний відповідач або його представник — у частині, що стосується вирішення позову;

прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а та­кож прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, — у межах обвинувачен­ня, що підтримував прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції;

потерпілий і його представник — у частині, що стосується інтересів по­терпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

цивільний позивач або його представник — у частині, що стосується вирішення позову;

особа, щодо якої винесено окрему ухвалу (постанову) суду;

інші особи у випадках, передбачених Кодексом.

Касаційні скарги на вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у спра­вах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухва­ли апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім ви­падків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу на­правлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, мають право подати:

засуджений, його законний представник і захисник — у частині, що сто­сується інтересів засудженого;

виправданий, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав виправдання;

законний представник, захисник неповнолітнього та сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру, — у частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;

обвинувачений, щодо якого справу закрито, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав закриття справи;

цивільний відповідач або його представник — у частині, що стосується вирішення позову;

потерпілий і його представник — у частині, що стосується інтересів потер­пілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

цивільний позивач або його представник — у частині, що стосується вирішення позову;

особа, щодо якої винесено окрему ухвалу (постанову) суду.

Касаційне подання на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 Кодексу, має пра­во подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апе­ляційної інстанції, чи прокурор, який затвердив обвинувальний висновок.

Касаційне подання на вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, а також Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, міст Києва і Севастополя, прирівняні до них прокурори та їх заступники у межах їх повноважень — неза­лежно від їх участі в розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції.

Особам, які вправі подати касаційну скаргу, касаційне подання, надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами справи для вирішення питання про внесення касаційної скарги чи подання.

Касаційні скарги і подання розглядаються:

колегією суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України — на судові рішення, постановлені Апеляційним судом Автономної Рес­публіки Крим, апеляційними судами областей, міст Києва та Севастополя, виро­ки районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів;

колегією суддів Військової судової колегії Верховного Суду України — на судові рішення, постановлені військовими судами регіонів і Військово-Морських Сил, судові рішення військових судів гарнізонів.

Касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 Кодексу, мо­жуть бути подані протягом одного місяця з моменту проголошення вироку чи оголо­шення ухвали або постанови, які оскаржуються, а засудженим, який перебуває під вартою, — в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку чи постанови.

Касаційні скарги і подання на вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому проваджен­ню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасова­но, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, можуть бути подані протягом шести місяців з моменту набрання ними законної сили.

Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, справа ніким не може бути витребувана із суду, який виконує судове рішення, за винятком суду касаційної інстанції.

У разі подачі скарги чи подання з пропуском встановленого частинами 1 і 2 ст. 386 КПК України строку і при відсутності клопотання про його відновлення скарга чи подання постановою судді визнається такою, що не підлягає розгляду. Цей строк може бути відновлений.

Касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 Кодексу, подаються через суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу або постанову, а на інші рішення — безпосередньо до касаційного суду. До скарги, подання додається стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких вона стосується. Цей обов'язок не поширюється на засудженого, який перебуває під вартою.

Справа з касаційними скаргами і поданнями на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 Кодексу, передається до касаційного розгляду після надходження її до суду.

Касаційні скарги, подання на вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного ха­рактеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ух­вал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, переда­ються судці касаційного суду, який протягом 15 діб з часу їх надходження вирішує питання про витребування справи. Справа не витребовується, якщо скарга, по­дання не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції. Суддя вправі відмовити у витребуванні справи і тоді, коли зі скарги, подання та наданих до них судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для їх задоволення немає. Про прийняте рішення суддя виносить мотивовану постанову, копія якої надсилається прокуророві чи особі, яка подала скаргу. Постанова оскарженню не підлягає. Відмова у витребуванні справи не перешкоджає витребуванню справи при повторному надходженні подання чи скарги за умови усунення зазначених у постанові суду недоліків і якщо вони надійшли в межах строку, визначеного Кодексом, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребуванні справи.

Одночасно з витребуванням справи за наявності для цього підстав суддя може зупинити виконання судового рішення до розгляду подання чи скарги в суді, за винятком тих рішень, що зазначені у ч. 1 ст. 383 Кодексу.

Подання касаційних скарг чи подання на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 Кодексу, зупиняє набрання ними законної сили.

Подання касаційних скарг чи подання на вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих ви­років, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, не зупиняє набрання ними законної сили.

У засіданні суду касаційної інстанції, яке проводиться за участю прокурора, можуть брати участь такі особи:

1) засуджений, його законний представник і захисник — у частині, що сто­сується інтересів засудженого;

2) виправданий, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав виправдання;

3) законний представник, захисник неповнолітнього та сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру, — у частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

4) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;

5) обвинувачений, щодо якого справу закрито, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав закриття справи;

6) цивільний відповідач або його представник — у частині, що стосується вирішення позову;

7) потерпілий і його представник — у частині, що стосується інтересів по­терпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

8) цивільний позивач або його представник — у частині, що стосується вирішення позову;

9) особа, щодо якої винесено окрему ухвалу (постанову) суду.

У разі потреби суд має право запросити цих осіб для дачі пояснень. Клопотан­ня засудженого, який утримується під вартою, про виклик його для дачі пояснень при касаційній перевірці судових рішень, визначених у ч. 1 ст. 383 Кодексу, якщо воно подане в межах строку на касаційне оскарження, є обов'язковим для суду касаційної інстанції.

Учасники судового розгляду, що з'явилися у судове засідання, мають право да­вати пояснення.

Касаційне подання, касаційна скарга на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 Кодексу, призначаються до касаційного розгляду не пізніше двох місяців з дня їх направлення до касаційного суду, а подання чи скарга на вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів ви­ховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені що­до цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, — не пізніше двох місяців з дня винесення ухвали про призначення справи до касаційного розгляду.

Не пізніше як за три дні до розгляду справи у приміщенні касаційного суду має бути вивішено оголошення про час і місце розгляду справи. В необхідних випадках за ухвалою касаційного суду розгляд справи може бути перенесено.

Про зміну дати розгляду справи суд касаційної інстанції заздалегідь повідо­мляє осіб, які беруть участь у справі.

На ствердження або спростування доводів, викладених у скарзі або поданні, особи, що їх подали, мають право подати до касаційного суду документи, яких не було у справі. Нові матеріали не можуть отримуватися шляхом проведення слідчих дій. Особа, яка подала нові матеріали, повинна вказати, яким шляхом во­ни були одержані та яке значення вони мають для вирішення справи.

Нові матеріали можуть бути витребувані також касаційним судом.

Справа з касаційними скаргами і поданнями на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 Кодексу, розглядається з обов'язковим повідомленням прокурора та таких осіб:

засуджений, його законний представник і захисник — у частині, що сто­сується інтересів засудженого;

виправданий, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав виправдання;

законний представник, захисник неповнолітнього та сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру, — у частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;

обвинувачений, щодо якого справу закрито, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав закриття справи;

цивільний відповідач або його представник — у частині, що стосується вирі­шення позову;

потерпілий і його представник — у частині, що стосується інтересів по­терпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

цивільний позивач або його представник — у частині, що стосується вирішення позову;

особа, щодо якої винесено окрему ухвалу (постанову) суду.

Справа з касаційними скаргами і поданнями на інші судові рішення протягом тридцяти діб після її находження розглядається касаційним судом у складі трьох суддів.

Касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними у справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого чи виправданого.

Якщо задоволення скарги чи подання дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги або щодо яких не внесе­но подання, касаційний суд зобов'язаний прийняти таке рішення.

У результаті касаційного розгляду справи суд приймає одне з таких рішень:

залишає вирок, постанову чи ухвалу без зміни, а касаційні скарги чи подан­ня — без задоволення;

скасовує вирок, постанову чи ухвалу і направляє справу на нове розсліду­вання або новий судовий чи апеляційний розгляд;

скасовує вирок, постанову чи ухвалу і закриває справу;

змінює вирок, постанову чи ухвалу.

У разі відкликання касаційних скарг чи подання касаційний суд виносить ух­валу про закриття касаційного провадження, якщо іншими учасниками судового розгляду рішення не було оскаржене в касаційному порядку.

Касаційний суд не вправі посилити покарання або застосувати закон про більш тяжкий злочин.

Обвинувальний вирок, постановлений апеляційним чи місцевим судом, ухва­лу апеляційного суду щодо вироку місцевого суду може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжкий злочин або більш суворе по­карання лише у разі, коли з цих підстав уніс подання прокурор або подав скаргу потерпілий чи його представник.

Виправдувальний вирок, постановлений апеляційним чи місцевим судом, ухвалу апеляційного суду щодо вироку місцевого суду може бути скасовано не інакше як за поданням прокурора, скаргою потерпілого чи його представника, а також за скаргою виправданої особи з мотивів виправдання.

Підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є:

істотне порушення кримінально-процесуального закону;

неправильне застосування кримінального закону;

невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засуд­женого.

Вирок апеляційного суду, постановлений ним як судом першої інстанції, мо­же бути скасований або змінений і у зв'язку з однобічністю, неповнотою дізнан­ня, досудового чи судового слідства або невідповідністю висновків суду, викладе­них у вироку, фактичним обставинам справи.

Касаційний суд не вправі скасувати виправдувальний вирок або ухвалу, поста­нову про закриття справи лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваче­ного.

Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання чи досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

Посилення покарання або застосування закону про більш тяжкий злочин при новому розгляді справи судом першої інстанції або апеляційним судом допус­кається тільки за умови, що вирок було скасовано за м'якістю покарання або у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин за подан­ням прокурора або за скаргою потерпілого чи його представника, а також коли при новому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення.

Касаційний суд, установивши обставини, передбачені як такі, на підставі яких особа звільняється від кримінальної відповідальноті, скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу.

Для виконання ухвали касаційного суду справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше п'яти діб після її розгляду або після складання і оголошення мотивованої ухвали.

Якщо на підставі касаційної ухвали засуджений підлягає звільненню з-під вар­ти, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання. У випадку прийняття такого рішення за відсутності засудженого, копія ухвали надсилається протягом доби адміністрації місця досудового ув'язнення для виконання. Адміністрація місця досудового ув'язнення зобов'язана протягом доби з дня одержання копії ухвали повідомити касаційний суд та суд першої інстанції про звільнення ув'яз­неного з-під варти.

Суд першої інстанції зобов'язаний перевірити виконання ухвали про звільнення ув'язненого з-під варти.

< Попередня   Наступна >