§ 5. Організація роботи Національного банку України

Банківське право - Костютенко О.А. Банківське право
126

§ 5. Організація роботи Національного банку України

Закон України “Про Національний банк України” визначає організацію роботи Національного банку, його керґвні ор­гани, їх повноваження та розмежування між ними компетенцй..

Організація роботи НБУ підпорядкована виконанню по­кладених на нього функцій та його ролі в реалізації еко­номічної політики держави. Очолює Національний банк України Голова, який відповідно до Конституції України при­значається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України строком на 5 років.

У разі незатвердження Верховною Радою України кандида­тури, запропонованої Президентом України, питання ке­рівництва Національним банком, а також порядок внесення нової кандидатури регулюються Законом України “Про тим­часове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за , згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України”. Одна кандидатура може вноситись не більше двох разів.

Голова Національного банку звільняється з посади Верхов­ною Радою України за поданням Президента України при­йняттям відповідної постанови у разі:

закінчення строку повноважень;

2) набуття законної сили обвинувальним вироком суду у скоєнні кримінального злочину;

3) заяви про відставку за політичними або особистими причинами, поданої у письмовому вигляді та прийнятої Президентом України;

4) смерті або на підставі рішення суду про оголошення особи померлою або визнання безвісти відсутньою;

5) припинення громадянства або виїзду за межі України на постійне місце проживання;

style="text-align: justify;">6) за поданням Президента України в межах його консти­туційних повноважень.

У ст. 19 Закону України “Про Національний банк України” визначаються повноваження та обов’язки Голови Національ­ного банку, а саме:

1) керує діяльністю Національного банку;

2) діє від імені Національного банку і представляє його інтереси без доручення у відносинах з органами державної влади; з банками; фінансовими та кредитними установами, міжнародними організаціями, іншими установами й орга­нізаціями;

3) головує на засіданнях Правління Національного банку;

4) підписує протоколи, постанови Правління Національ­ного банку, накази та розпорядження, а також угоди, Що укла­даються Національним банком;

5) розподіляє обов’язки між заступниками Голови Націо­нального банку;

6) видає розпорядчі акти, обов’язкові до виконання всіма службовцями Національного банку, його підприємствами, ус­тановами,

7) приймає рішення з інших питань, що стосуються діяль­ності Національного банку, крім віднесених до виключної компетенції Ради Національного банку та Правління Націо­нального банку відповідно до цього Закону;

8) одноосібне несе відповідальність перед Верховною Радою України та Президентом України за діяльність Національного банку.

Отже, Голова Національного банку України вирішує пи­тання оперативного керівництва банком і несе повну політичну і юридичну відповідальність перед Президентом України і парламентом за результати проведення грошово-кредитної політики в державі.

Голова Національного банку має одного першого заступ­ника та трьох заступників, які призначаються та звільняються ним за погодженням з Радою Національного банку.

Особливий правовий статус Національного банку України, забезпечення єдиної державної грошово-кредитної політики і виконання функцій щодо управління банківською системою держави і регулювання банківською діяльністю зумовлюють потребу в функціонуванні таких керівних органів Національ­ного банку, як Рада Національного банку України та Правління Національного банку України.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про Національний банк України” Рада Національного банку як керівний орган НБУ здійснює такі повноваження:

1) згідно з загальнодержавною програмою економічного розвитку та основними параметрами економічного й соціаль­ного розвитку України до 15 вересня розробляє і вносить Вер­ховній Раді України для інформування Основні засади грошо­во-кредитної політики , здійснює контроль за виконанням їх;

2) здійснює аналіз впливу грошово-кредитної політики України на стан соціально-економічного розвитку України та розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї;

3) затверджує Регламент Ради Національного банку України;

4) затверджує кошторис доходів та витрат Національного банку та подає Верховній Раді України і Кабінету Міністрів України до 1 вересня поточного року прогнозовані відомості про сальдо кошторису для включення до проекту Державного бюджету України на наступний рік;

5) приймає рішення про збільшення розміру статутного капіталу Національного банку;

6) визначає аудиторську компанію для проведення ауди­торської перевірки Національного банку, розглядає ауди­торський висновок та затверджує бухгалтерський баланс НБУ, публікує в офіційних друкованих засобах масової інфор­мації щорічний баланс Національного банку;

7) затверджує щороку до 1 липня звіт про виконання кош­торису НБУ та розподіл прибутку за звітний бюджетний рік;

8) затверджує рішення Правління Національного банку про участь у міжнародних фінансових організаціях;

9) вносить рекомендації Правлінню Національного банку в межах розроблених Основних засад грошово-кредит­ної політики щодо: методів та форм прогнозування макропо-казників економічного і соціального розвитку України, а також грошово-кредитної політики; окремих заходів монетар­ного і регулятивного характеру та їх впливу на економічний і соціальний розвиток України; політики курсоутворення та ва­лютного регулювання; розвитку банківської системи та окре­мих нормативних актів з питань банківської діяльності; вдосконалення платіжної системи; інших питань, віднесених зако­ном до компетенції Ради Національного банку;

10) вносить рекомендації Кабінету Міністрів України щодо, впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України;

11) з метою забезпечення виконання Основних засад гро­шово-кредитної політики має право застосування відкладаль-ного вето щодо рішень Правління Національного банку з питань:

а) диверсифікації активів Національного банку та їх ліквідності;

б) лімітів позабалансових зобов’язань;

в) формування резервів, покриття фінансових ризиків;

г) порядку відрахувань доходів до Державного бюджету України;

д) мінімального розміру золотовалютних резервів;

е) з інших питань, віднесених до її компетенції. Рада Національного банку не може надавати рекомендації щодо доцільності призначення на посади чи звільнення з посад Голови Національного банку, членів Правління Національного банку або давати персональну оцінку діяль­ності окремих посадових осіб Національного банку.

У разі неодноразового невиконання або неналежного вико­нання Правлінням Національного банку рішень Ради Національного банку, які є обов'язковими, згідно з законом Рада Національного банку має право звернутися до Голови Національного банку або до Верховної Ради України та Пре­зидента України з викладенням своїх позицій.

Рада Національного банку складається з 15 осіб.

До складу Ради Національного банку входять члени Ради, Національного банку, призначені Президентом України та, Верховною Радою України. Голова Національного банку, який призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України, входить до складу Ради, Національного банку за посадою.

Членом Ради Національного банку може бути громадянин України, який має вищу економічну чи фінансову освіту або науковий ступінь у галузі економіки та фінансів і досвід постійної роботи в органах законодавчої влади або на керівних посадах центральної виконавчої влади України або в банківській установі, чи наукової роботи за фінансовою або економічною тематикою.

Президент України призначає сім членів Ради Національ­ного банку ухваленням відповідного Указу.

Інші сім членів Ради Національного банку призначаються Верховною Радою України прийняттям відповідної поста­нови.

Кандидатури осіб для призначення Верховною Радою України членами Ради Національного банку обговорюються на спеціальному відкритому засіданні профільного Комітету Верховної Ради України, який вносить свої рекомендації Вер­ховній Раді України.

Чергове призначення членів Ради Національного банку здійснюється не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку повноважень попередньо призначених членів Ради Національ­ного банку.

Строк повноважень членів Ради Національного банку — сім років, крім Голови Національного банку, який входить до складу Ради Національного банку на строк здійснення ним повноважень за посадою.

Припинення повноважень членів Ради Національного банку відбувається у зв’язку із закінченням строку їх повнова­жень або у разі:

— власного бажання, за умови подання письмової заяви;

— припинення їх громадянства або виїзду за межі України на постійне місце проживання;

— набуття законної сили обвинувальним вироком суду у скоєнні кримінального злочину;

— смерті або на підставі рішення суду про оголошення особи померлою або визнання безвісти відсутньою.

У разі вибуття членів Ради Національного банку з передба­чених вище підстав допускається призначення нового члена Ради Національного банку до закінчення одного року з дня призначення вибулого члена Ради Національного банку.

Повноваження призначеного складу Ради Національного банку достроково припиняються у разі оголошення їй недовіри Президентом України або Верховною Радою у зв’язку з тим, що виконання Основних засад грошово-кредит­ної політики за підсумками року не забезпечило стабільність грошової одиниці України. У цьому разі Президент України та Верховна Рада України зобов’язані кожен звільнити своїх представників та призначити новий склад Ради Національно­го банку.

Президент України звільняє членів Ради Національного банку, призначених ним, ухваленням відповідного Указу, але не раніше ніж через один рік з дня призначення.

Верховна Рада України звільняє членів Ради Національно­го банку, призначених нею, прийняттям відповідної постанови за поданням профільного Комітету Верховної Ради України, але не раніше ніж через один рік з дня призначення.

Повноваження Голови Національного банку як члена Ради Національного банку достроково припиняються у зв’язку з його відставкою або в разі звільнення його з посади з Інших причин, визначених Законом України “Про Національний банк України”.

Члени Ради Національного банку здійснюють свої функції на громадських засадах. Членам Ради Національного банку компенсуються витрати, понесені у зв’язку з виконанням ними повноважень відповідно до Регламенту Ради Національ­ного банку.

Внутрішні питання організації діяльності Ради Національ­ного банку, порядок діловодства та інші питання визначають­ся Регламентом, який затверджується на її засіданні.

Розміщення та організаційно-матеріальне забезпечення Ради Національного банку здійснюються Національним бан­ком за рахунок його кошторисних витрат.

Засідання Ради Національного банку проводяться не рідше ніж один раз на квартал.

Позачергові засідання Ради Національного банку склика­ються Головою Ради Національного банку за його власною ініціативою або Радою Національного банку за наполяганням не менше однієї третини від загальної кількості її членів, а також на вимогу Голови НБУ. Члени Ради Національного банку сповіщаються про засідання не пізніше як за п’ять ка­лендарних днів до дня його проведення. Порядок підготовки позачергових засідань Ради Національного банку визна­чається її Регламентом.

Засідання Ради Національного банку е правомочними за наявності не менше десяти її членів.

Засідання Ради Національного банку веде Голова Ради Національного банку, а у разі відсутності — його заступник відповідно до Регламенту.

Рішення приймаються простою більшістю голосів від за­гальної кількості присутніх на засіданні членів Ради Національного банку. Кожний член Ради Національного банку має один голос.

На засіданні Ради Національного банку можуть бути за­прошені керівники центральних органів влади, представники суб’єктів підприємницької діяльності, науковці та інші фахівці.

Члени Правління Національного банку можуть брати участь у роботі Ради Національного банку з правом дорадчо­го голосу.

Голова Ради Національного банку обирається Радою Національного банку строком на три роки. Голова Ради Національного банку:

— організовує засідання Ради Національного банку і го­ловує на них;

— скликає позачергові засідання за своєю власною ініціативою або за наполяганням не менше однієї третини від загальної кількості членів Ради Національного банку, а також на вимогу Голови Національного банку;

— здійснює інші повноваження і функції відповідно до Регламенту Ради Національного банку України.

Голова Ради Нацбанку має заступника, який обирається Радою Нацбанку строком на три роки.

Заступник заміщує Голову Ради Національного банку у разі його відсутності або неможливості ним здійснювати свої повноваження та здійснює інші повноваження і функції відповідно до рішень Ради Національного банку.

Звільнення Голови Ради Національного банку або його за­ступника протягом строку його повноважень здійснюється:

— у зв’язку із закінченням строку його повноважень;

— за власним бажанням, за умови подання письмової заяви;

— У рязі систематичного невиконання своїх обов’язків за станом здоров’я протягом чотирьох місяців.

Матеріали засідань Ради Національного банку оформлю­ються у вигляді протоколів та рішень і підписуються головую­чим на її засіданні.

Рішення Ради Національного банку щодо Основних засад грошово-кредитної політики та з питань, визначених пункта­ми 4-8, 11 ст. 9 Закону України “Про Національний банк України”, є обов’язковими для виконання Правлінням Національного банку.

Рекомендації Ради Національного банку розглядаються Правлінням Національного банку протягом п’яти робочих днів. За результатами такого розгляду Правління Національ­ного банку зобов’язане надіслати Раді Національного банку вмотивовану відповідь.

Рада Національного банку не має права втручатися в опе­ративну діяльність Правління Національного банку.

У разі коли Рада Національного банку застосовує відкладальне вето щодо рішення Правління, таке рішення набуває чинності лише за умови підтвердження його двома третинами від загальної кількості членів Правління Національного банку не пізніше п’ятиденного строку від дня застосування вето. Якщо рішення своєчасно не підтверджується двома третинами від загальної кількості членів Правління Національного банку, його вважають таким, що не набуло чинності. У разі коли рішення Правління Національного банку набуло чин­ності до моменту застосування відкладального вето щодо нього, його дія призупиняється на період розгляду Правлінням Національного банку відкладального вето.

Рішення Ради Національного банку підлягають оприлюд­ненню, крім випадків, коли такі рішення становлять державну, банківську або службову таємницю відповідно до закону.

Членам Ради Національного банку забороняється розголо­шувати державну, банківську або службову таємницю, яка стала їм відома у зв’язку із здійсненням ними повноважень відповідно до Регламенту.

До керівних органів Національного банку України нале­жить також Правління Національного банку. Правління Національного банку згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики через відповідні монетарні інструменти та інші засоби банківського регулювання забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, організовує виконання інших функцій відповідно до статей 6 і 7 Закону України “Про Національний банк України” та здійснює управління діяль­ністю Національного банку.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про Національний банк України” Правління Національного банку вирішує такі питання:

1) приймає рішення про:

— економічні засоби та монетарні методи, необхідні для реалізації Основних засад грошово-кредитної політики відповідно до прийнятих рішень Ради Національного банку з цих питань та потреби у забезпеченні стабільності і купівель­ної спроможності національної валюти;

— емісію валюти України та вилучення з обігу банкнот і монет;

— зміну відсоткових ставок Національного банку;

— диверсифікацію активів Національного банку та їх ліквідності;

— встановлення економічних нормативів для банків;

— розмір та порядок формування обов’язкових резервів для банків;

— застосування заходів впливу до комерційних банків;

— встановлення, лімітів операцій на відкритому ринку, які здійснює Національний банк;

— ліміти позабалансових зобов’язань Національного байку;

—формування резервів та покриття фінансових ризиків Національного банку;

— розподіл прибутку та порядок відрахувань доходів до Державного бюджету України;

— мінімальний розмір золотовалютних резервів Націо­нального банку;

— перелік цінних паперів та інших цінностей, придатних для забезпечення кредитів Національного банку;

— умови допуску іноземного капіталу до банківської сис­теми України;

— створення та ліквідації підприємств, установ Націо­нального банку;

— участь у міжнародних фінансових організаціях;

— встановлення плати за надані відповідно до закону пос­луги (здійснені операдії);

— купівлю та продаж майна для забезпечення діяльності Національного банку;

2) подає на затвердження Раді Національного банку річний звіт Національного банку, проект кошторису доходів та витрат на наступний рік та інші документи і рішення. На вимогу Ради Нацбанку подає для інформування бухгалтерські, статистичні та інші відомості щодо діяльності Національного банку та банківської системи України, необхідні для виконання її завдань;

3) визначає організаційні основи та структуру Національ­ного банку, затверджує положення про структурні підрозділи та установи Національного банку, статути його підприємств порядок призначення керівників підрозділів, підприємств та установ;

4) затверджує штатний розклад Національного банку, форми оплати праці;

5) встановлює порядок надання ліцензій на ведення банківських операцій, а також інших ліцензій у випадках та за процедурою, передбаченими законом;

6) видає нормативні акти Національного банку;

7) затверджує Регламент Правління Національного банку;

8) виконує функції, передбачені статтями 3, 23, 28, 60 і 64 Закону України “Про Національний банк України”, та інші функції, що випливають із основної мети діяльності Національного банку.

Очолює Правління Національного банку Голова Національного банку. Кількісний та персональний склад Правління Національного банку затверджується Радою Національного банку за поданням Голови Національного банку.

Заступники Голови Національного банку входять до скла­ду Правління Національного банку за посадою.

Порядок організації та проведення засідань Правління Національного банку визначаються його Регламентом.

Діяльність Національного банку України здійснюється на основі поєднання колегіальності та єдиноначальності в обго­воренні та вирішенні всіх питань щодо управління ним. Так, Голова Національного банку одноосібне несе відпові­дальність перед Верховною Радою України та Президентом України за виконання покладених завдань і функцій щодо діяльності Національного банку, видає накази, розпоряджен­ня та інші розпорядчі акти, обов’язкові для виконання. Водно­час керівні органи Національного банку – Рада Національно­го банку України та Правління Національного банку України — колегіальне обговорюють питання, віднесені зако­ном до їх компетенції, та видають відповідні нормативні акти (постанови, правила).

Основним структурним підрозділом у центральному апа­раті НБУ – є функціональні департаменти з основних напрямів діяльності банку.

Департаменти організовують роботу з питань грошово-кредитної політики, готівково-грошового обігу, банківського регулювання і нагляду, валютних операцій, здійснення розра­хунків, бухгалтерського обліку, звітності, персоналу, фінансів тощо. В складі департаментів створено управління і відділи.

Структурні підрозділи (департаменти) Національного банку та положення про них затверджуються Правлінням Національного банку України. Директори департаментів Національного банку призначаються та звільняються з посади Головою Національного банку відповідно до законодавства України про працю.

До складу департаментів Національного банку входять кваліфіковані спеціалісти, що мають значний практичний досвід і відповідну наукову підготовку.

Умови найму, звільнення, оплата праці, надання відпус­ток, службові обов'язки та права, система дисциплінарних стягнень, питання соціального захисту службовців Національ­ного банку визначаються Законом України “Про державну службу”.

Працівниками Національного банку є службовці та обслу­говуючий персонал Національного банку. Службовцями вва­жають осіб, які безпосередньо беруть участь у виконанні функцій Національного банку та обіймають посади, передба­чені штатним розкладом.

Правління Національного банку визначає перелік посад працівників, трудовий договір з якими укладається у формі Контракту.

Службовці Національного банку є державними службовця­ми і до них застосовуються норми Закону України “Про дер­жавну службу”, якщо цей Закон не встановлює іншого.

Питання функціонування державної служби у Національ­ному банку та класифікації посад вирішує Правління Національного банку відповідно до законодавства України .

Ранги державних службовців Національного банку, що відповідають посадам першої категорії, присвоюються Прези­дентом України, інші ранги — Головою Національного банку.

До складу обслуговуючого персоналу Національного банку входять працівники, обов’язки яких безпосередньо не пов’язані із виконанням функцій Національного банку.

Розмір оплати праці службовців Національного банку встановлюється Правлінням Національного банку відповідно до положень Закону України “Про державну службу”.

Розмір оплати праці обслуговуючого персоналу Націо­нального банку встановлюється Правлінням Національного банку відповідно до норм законодавства про оплату праці.

Голова Національного банку, його заступники, члени Правління Національного банку та інші службовці Національ­ного банку згідно з переліком посад, затвердженим Правлінням Національного банку, не можуть бути народними депутатами України, членами Уряду України, займатися підприємницькою діяльністю, виконувати роботу за сумісниц­твом, крім викладацької, наукової та іншої творчої діяльності.

Службовцям Національного банку забороняється входити до керівних органів та бути акціонерами банків.

Голові Національного банку, його заступникам, членам Правління Національного банку та іншим службовцям Національного банку забороняється отримувати позики від будь-яких інших кредитних установ, за винятком Національ­ного банку.

Велике значення для належного функціонування Націо­нального банку та захисту його клієнтів має законодавче закріплення збереження банківської таємниці Службовцям Національного банку забороняється розголошувати інфор­мацію, що становить службову таємницю або має конфіденційний характер і стала відома їм у зв’язку з виконан­ням службових обов’язків, і в разі припинення роботи в Національному банку, крім випадків, передбачених законо­давством України (ст 66 Закону України “Про Національний банк України”).

 

< Попередня   Наступна >