Навіщо державним службовцям знати принципи екологічного права: кейси, які можуть змінити підхід до управління
У ХХІ столітті екологічна свідомість перестала бути справою лише активістів або науковців. Вона дедалі більше стає складовою державного управління. Для сучасного держслужбовця знання принципів екологічного права — не просто бажаний бонус, а інструмент якісного та безпечного врядування.
«Без належного розуміння екологічних принципів чиновник ризикує ухвалити рішення, що не лише шкодить довкіллю, а й порушує законодавство. А це — прямий шлях до судових позовів, іміджевих втрат та громадського тиску», — зазначає екологічна юристка та експертка ГО «Екодія» Ірина Красовська.
Що таке принципи екологічного права?
Принципи екологічного права — це загальні правові ідеї, що формують основу для прийняття екологічно відповідальних рішень. Вони закріплені у Конституції України, профільному законодавстві (ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» тощо) та міжнародних актах, які ратифікувала Україна.
До ключових принципів належать:
- принцип сталого розвитку;
- принцип превентивності (запобігання шкоді довкіллю);
- принцип «забруднювач платить»;
- принцип екологічної прозорості та участі громадськості у прийнятті рішень.
Чому це важливо для держслужбовця?
1. Уникнення юридичної відповідальності
Один з найбільш показових кейсів — історія із запланованим будівництвом ГЕС на річці Случ. Місцева рада без урахування процедури оцінки впливу на довкілля дала дозвіл на проєкт, що мав порушити цілісність екосистеми річки. Завдяки втручанню екологів та юристів, проєкт було зупинено, а відповідальних чиновників притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
«Рішення, які не враховують екологічні наслідки, не просто неетичні. Вони можуть бути незаконними. Закон вимагає прозорості, громадських слухань і обґрунтованої оцінки впливу на довкілля», — коментує юрист-еколог Володимир Борейко.
2. Формування довіри громади
Громадяни все частіше очікують від влади екологічної відповідальності. Наприклад, у Кременчуці міська рада змогла виграти підтримку населення, коли, всупереч інвесторам, відмовилася від будівництва заводу з високим рівнем викидів, посилаючись на принципи екологічного права.
Такі рішення підвищують рівень довіри до місцевої влади й показують, що громада — у пріоритеті.
3. Розуміння міжнародного контексту
Україна активно інтегрується у європейський правовий простір. Відповідно, принципи екологічного права ЄС мають бути зрозумілі й застосовувані вже сьогодні. Це важливо як на рівні співпраці з європейськими донорами, так і для реалізації проєктів, що фінансуються міжнародними організаціями.
«Чиновник, який не орієнтується в екологічному законодавстві, не зможе ефективно координувати грантові програми, працювати з донорами чи писати заявки на міжнародні екопроєкти», — зауважує аналітик ГО “Екодемія” Олександр Сорока.
Як навчити держслужбовця екологічного мислення?
На рівні держави вже працюють освітні ініціативи, зокрема — курси при НАДС, тренінги від проєктів GIZ та USAID. Однак, варто йти далі: впроваджувати екологічну складову у всі програми підвищення кваліфікації держслужбовців.
Серед інструментів:
- кейси з реальних судових рішень;
- інтерактивні симуляції участі у громадських слуханнях;
- аналіз екологічного законодавства через призму міжнародних зобов’язань України.
Знання принципів екологічного права — це не лише про «зелену етику», це — про юридичну грамотність, стратегічне планування і безпечне державне управління. У майбутньому чиновники, які ігноруватимуть екологічну складову, не лише гальмуватимуть розвиток, а й ризикуватимуть втратити посади.