Стаття 54. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу

Загальна частина - Розділ X (ст.50-64)
206

Стаття 54. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу

Засуджена за тяжкий або особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

 

1. Передбачене в ст. 54 КК позбавлення військового, спеціального зван­ня, рангу, чину або кваліфікаційного класу у відповідності до ч. 2 ст. 52 КК є додатковгш. покаранням, застосування якого характеризується такими особливостями: 1) оскільки це додаткове покарання не передбачене в жодній із санкцій статей Особливої частини КК, воно призначається тільки на підставі норми Загальної частини КК — ст. 54; 2) призначення цього пока­рання є правом, а не обов'язком суду, який призначає його за своїм розсу­дом з урахуванням конкретних обставин справи та особи винного; 3) це по­карання відноситься до спеціальних видів і може бути призначене тільки тій особі, яка на момент постановлення вироку мала військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, надані їй у встановленому законом порядку; 4) призначити це покарання суд може при засудженні особи за вчинення не будь-якого, а тільки тяжкого (ч. 4 ст. 12 КК) чи особливо тяж­кого (ч. 5 ст. 12 КК) злочину; 5) це покарання має безстроковий характер, оскільки час його застосування не обмежений в законі якимись конкретни­ми межами і навіть після погашення або зняття судимості засуджений не має права претендувати на автоматичне відновлення його в тому званні, ранзі, чині або кваліфікаційному класі, яких він був позбавлений за виро­ком суду; 6) покарання, передбачене ст. 54 КК, не застосовується до непо­внолітніх (див. коментар до ст. 98 КК).

2. Відсутність додаткового покарання, що розглядається, безпосередньо в санкціях статей Особливої частини КК свідчить, що доці

льність його при­значення закон ставить у пряму залежність від індивідуальних особливос­тей вчиненого і особи винного. Тому при призначенні цього покарання суд повинен не тільки послатися на ст. 54 КК, а й зобов'язаний мотивувати своє рішення у вироку.

3. Стаття 54 КК не ставить можливість призначення передбаченого в ній покарання в пряму залежність від характеру вчиненого особою злочину. То­му це покарання може бути призначене судом як у випадках, коли вчине­ний особою тяжкий або особливо тяжкий злочин був пов'язаний із викори­станням прав та повноважень, якими володіє винний на підставі наявності відповідного військового, спеціального звання, рангу, чину або квалі­фікаційного класу, так і в разі, коли такий зв'язок був відсутній.

4. Покарання, передбачене ст. 54 КК, полягає в позбавленні: військових звань, що присвоюються військовослужбовцям, які проходять службу в Збройних Силах, Прикордонних військах, Службі безпеки й інших військо­вих формуваннях, а також військовозобов'язаним; спеціальних звань, які ма­ють співробітники міліції, державної податкової адміністрації, податкової міліції, митної служби і деякі інші категорії працівників; рангів, установле­них для державних службовців, службових осіб органів місцевого самовря­дування і дипломатичних працівників; класних чинів, запроваджених для працівників прокуратури; кваліфікаційних класів, передбачених для суддів, судових експертів, лікарів — судово-психіатричних експертів.

5. Якщо засуджений має кілька із зазначених звань (наприклад, і військо­ве, і спеціальне), то суд має право своїм вироком позбавити його відразу всіх звань або якогось одного з них. Для застосування ст. 54 КК не має та­кож значення, яке за значимістю (характером, обсягом і важливістю повно­важень) звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас має засуджений і яким органом чи службовою особою ця відзнака була йому присвоєна.

6. При призначенні додаткового покарання, передбаченого ст. 54 КК, за сукупністю злочинів (ст. 70 КК) або вироків (ст. 71 КК) воно ні поглинен­ню іншими видами покарань, ні складанню з ними не підлягає й у всіх ви­падках виконується самостійно (див. коментар до ч. 4 ст. 72 КК).

7. Стаття 54 КК передбачає можливість позбавлення засудженого тільки таких звань, рангів, чинів або кваліфікаційних класів, що присвоюються особі згідно з посадою, яку вона обіймає, її службовим становищем, стату­сом службової, професійної або іншої спеціальної діяльності, з урахуванням рівня професійної кваліфікації, характеру, стажу і результатів роботи.

Наприклад, відповідно до ст. 15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 р. працівникам цих органів певні ранги присвоюються відповідно до категорії посади, яку вони обійма­ють, виходячи з рівня професійної кваліфікації, з урахуванням стажу і ре­зультатів роботи (ВВР. - 2001. - № 33. - Ст. 175).

8. Однак ст. 54 КК не передбачає права суду позбавляти засудженого на­укового ступеня (кандидат, доктор наук), почесного (Народний артист, За­служений будівельник тощо) або вченого (доцент, професор) звання, дер­жавних нагород (орденів, медалей), державних премій і почесних грамот, тобто таких відзнак, які присвоюються особі за особливі заслуги та досяг­нення в галузі науки, техніки, культури, захисту батьківщини, громадської діяльності тощо. Якщо суд дійде висновку, що вчиненим злочином особа дискредитує присуджений їй науковий ступінь, присвоєне вчене, почесне звання чи нагороду, то він має право лише направити подання в той орган або тій службовій особі, які їх присвоїли і які мають право у встановлено­му законом порядку прийняти рішення про позбавлення засудженого цих звань чи нагород.

9. Після набуття законної сили вироку, яким особі призначене покаран-''ня, передбачене ст. 54 КК, суд направляє копію цього вироку в той орган, який присвоїв військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас. Після одержання копії вироку зазначений орган зобов'язаний: а) вне­сти у відповідні документи запис про позбавлення засудженого військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; б) вжити не­обхідних заходів до позбавлення засудженого всіх прав, пільг та повнова­жень, пов'язаних із наявністю відповідного звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; в) повідомити суд про виконання покарання (ст. 27 «Положення про порядок і умови виконання кримінальних покарань»).

 

< Попередня   Наступна >