Стаття 208. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків

Особлива частина - Розділ VII (ст.199-235)
186

Стаття 208. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків

1. Незаконне, з порушенням встановленого законом порядку, відкрит­тя або використання за межами України валютних рахунків фізичних осіб, вчинене громадянином України, що постійно проживає на її тери­торії, а так само валютних рахунків юридичних осіб, що діють на тери­торії України, вчинене службовою особою підприємства, установи чи ор­ганізації або за її дорученням іншою особою, а також вчинення зазначе­них дій особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, — караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках. 2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, — караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з поз­бавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією валютних цінностей, що знахо­дяться на зазначених вище рахунках.

 

1. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків заподіює шкоду валютним відносинам, що складаються у сфері фінансової діяльності держави та забезпечують створення й використання необхідних суспільству валютних фондів (див. також п. 1 коментарю до ст. 207 КК).

2. Предметом злочину, передбаченого ст. 208 КК, є валютні рахунки:

1) фізичних осіб — громадян України, що постійно проживають на її території; 2) юридичних осіб, що діють .на території України; 3) фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. Такі валютні рахунки повинні бути відкриті та (або) використовуватися за

межами України. Вид валютного рахунку (депозитарний, поточний тощо), а також вид фінансової установи, в якій його відкрито (іноземний банк, інша фінансова установа, філія українського банку за межами України) на кваліфікацію злочину не впливає.

3. Об'єктивна сторона розглядуваного злочину характеризується вчинен­ням однієї з таких дій: 1) незаконним відкриттям за межами України валют­них рахунків; 2) незаконним їх використанням.

4. Незаконне, з порушенням встановленого законом порядку, відкриття за межами України валютних рахунків має місце у випадках відкриття таких рахунків резидентами України без відповідного дозволу (ліцензії) Національного банку України або після закінчення терміну дії цієї ліцензії. Таке відкриття має місце на підставі укладення винною особою договору про відкриття валютного рахунку з банком або іншою фінансовою чи кре­дитною установою, що діє за межами України.

Резидентами України згідно зі ст. 1 Декрету КМУ «Про систему валют­ного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 19 лютого 1993 р. (ВВР. - 1993. - № 17. - Ст. 184) є:

фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без грома­дянства), які мають постійне місце проживання на території України, у то­му числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном;

юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають ста­тусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів Ук­раїни;

дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Одержання ліцензії на відкриття резидентами валютних рахунків за ме­жами України здійснюється на підставі та в порядку, передбаченому Декре­том КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», «Положенням про порядок надання індивідуальних ліцензій на право відкриття юридичними особами — резидентами України рахунків у інозем­них банках», затвердженим постановою Правління Національного банку Ук­раїни від 5 травня 1999 р. № 221, а також «Положенням про порядок надан­ня фізичним особам — резидентам України індивідуальних ліцензій на відкриття рахунків за межами України та розміщення на них валютних цінностей», затвердженим постановою Правління Національного банку Ук­раїни від 2 листопада 2000 р. № 431.

Згідно з п. «д» ч. 4 ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулю­вання та валютного контролю» не потребує одержання ліцензії на відкрит­тя валютних рахунків за межами України:

фізичними особами — резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;

кореспондентських рахунків уповноваженими банками;

дипломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіційними представництвами України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філіями та представництвами підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;

здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отри­маних фізичними особами — резидентами в дарунок або у спадщину.

Відкриття зазначеними особами валютних рахунків за межами України не є незаконним, а тому їх відповідальність за ст. 208 КК виключається.

5. Незаконне, з порушенням встановленого законом порядку, використання за межами України валютних рахунків — це здійснення на підставі розпоря­дження власника рахунку операцій по ньому, яке порушує порядок їх здійснення. Таким порушенням є, зокрема, здійснення валютних операцій на закордонних рахунках без індивідуальної ліцензії Національного банку Ук­раїни, після закінчення терміну її дії без пролонгації, з порушенням умов ліцензії (за умови, що ці операції повинні здійснюватися на підставі ліцензії) чи з порушенням інших вимог чинного законодавства. Здійснення банком операцій, які не потребують згоди чи розпорядження клієнта (на­приклад, зарахування на його рахунок коштів, що надійшли від інших фізичних або юридичних осіб), не можна кваліфікувати за ст. 208 КК як ви­користання за межами України валютних рахунків. За наявності необхідних підстав відповідальність за ст. 208 КК у таких випадках можлива лише за незаконне відкриття за межами України валютних рахунків.

6. Моментом закінчення злочину є відкриття або використання за межа­ми України валютних рахунків, яке здійснюється на підставі укладеної вин­ним угоди про відкриття та використання банківського рахунку або зробле­ного розпорядження про здійснення операцій по ньому.

7. Суб'єктивна сторона незаконного відкриття або використання за ме­жами України валютних рахунків характеризується виною в формі прямого умислу. Мотиви вчинення злочину на кваліфікацію не впливають. У випад­ках, коли валютні рахунки за межами України незаконно відкриваються та (або) використовуються з метою приховування ухилення від повернення ви­ручки в іноземній валюті, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, або коштів, одержаних внаслідок вчинення інших злочинів, такі діяння належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, перед­бачених ст. 208 КК та відповідно статтями 207, 212 або іншою статтею Особ­ливої частини КК, яка передбачає відповідальність за такий злочин.

8. Суб'єктом розглядуваного злочину можуть бути: 1) громадяни Ук­раїни, що постійно проживають на її території; 2) службові особи підприємств, установ чи організацій, відповідальні за додержання порядку відкриття та (або) використання валютних рахунків юридичних осіб за ме­жами України; 3) особа, яка діє за дорученням такої службової особи на відкриття та (або) використання валютного рахунку за межами України;

4) особа, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

9. Кваліфікуючими ознаками незаконного відкриття або використання за межами України валютних рахунків згідно з ч. 2 ст. 208 КК є вчинення та­ких дій повторно або за попередньою змовою групою осіб.

Про вчинення злочину повторно див. коментар до ст. 32 КК, за поперед­ньою змовою групою осіб — коментар до ч. 2 ст. 28 КК.

 

< Попередня   Наступна >