Головна

Правове регулювання господарської діяльності в першій Чехословацькій республіці (1918-1938 рр) В. Гомонай©


Правове регулювання господарської діяльності в першій Чехословацькій республіці (1918-1938 рр)В. Гомонай©Ужгородський державний інститут інформатики, економіки і права вул. Заньковецька 87 88000 м. Ужгород, Україна (0312) 61-25-35

 

 

 

 

Стаття присвячена проблемі правового регулювання господарської діяльності в першій Чехословацькій республіці. В ній автор досліджує еволюцію законодавства про господарську діяльність та проблеми його становлення, вказує на позитивні та негативні риси.

Ключові слова: правове регулювання, господарська діяльність, Чехословацька республіка.

В системі правового регулювання господарської діяльності в Україні є багато недоліків, які необхідно усунути. Частина цих недоліків пояснюється неврахуванням позитивного досвіду правового регулювання в зарубіжних державах на різних етапах їхнього розвитку.

Якщо ми визнаємо об’єктивну обумовленість і практичну прийнятність зближення систем правового регулювання господарської діяльності, то, очевидно, необхідно детально вивчити хід цього процесу, свідомо сприяти проявам його позитивних сторін і попередженню негативних проявів та наслідків.

В умовах розбудови української незалежної держави надзвичайно актуальним є дослідження проблеми нормативно-правового регулювання господарської діяльності в країнах

Центральної Європи в 20-30-х роках ХХ ст. З-поміж країн названого географічного простору на особливу увагу заслуговує досвід господарського комплексу та його відповідного юридичного забезпечення в умовах першої Чехословацької республіки. Привертають значну увагу дослідження комплексу питань, які в Чехословаччині були успішно розв’язані. Важливим є механізм вирішення низки важливих господарських проблем. Закономірним є те, що запропоновані свого часу чехословацькими політиками та правниками шляхи розв’язання гострих проблем актуальні і на сучасному етапі. Своєрідні моделі розбудови комплексу господарських питань та якісне правове забезпечення цього процесу можуть бути з успіхом використані в українських умовах.

Було б помилкою запозичувати чужий досвід – адже необхідно враховувати національні особливості та критичний підхід до вивчення їхнього історико-правового досвіду.

Важливо зауважити, що правове регулювання господарської діяльності в першій Чехословацькій республіці не було предметом комплексного дослідження. З цієї проблеми є дослідження як чехословацьких, так і вітчизняних вчених, однак ці праці мають оглядовий характер і висвітлюються однобічно або ж охоплюють певний період існування Чехословацької республіки, з історичного погляду, або ж написані з класових позицій. Серед праць вітчизняних дослідників відмітимо праці Ю. Бисаги, М. Болдижара, В. Лемака, І. Мельникової та чехословацьких дослідників К. Maлего, В. Ванечка, К. Готвальда, К. Лаца, Р. Фоустку, К. Kізлінка.

Автором пропонованої статті зроблено спробу усунути прогалину в дослідженні правового регулювання господарської діяльності на основі праць чехосовацьких та вітчизняних дослідників і нормативно-правової бази.

Відразу після виникнення, перша Чехословацька республіка (виникла в жовтні 1918 році внаслідок розпаду Австро-Угорщини – В.Г.) була змушена подолати наслідки воєнних років і одночасно вирішувати проблеми, пов’язані з розпадом Австро-Угорщини, яку треба вважати не лише як одну єдину державу, але й економічне ціле. Для відновлення виробництва та забезпечення ефективного функціонування економіки необхідно було докласти чимало зусиль [1].

Серед законодавчих актів, прийнятих у Чехословаччині у перший період її існування, значна частина стосувалася управління економікою, організації господарського життя. З метою регулювання економічної ситуації в новій державі були видані перші правові документи.

До 1921 року діяла картково-розподільча система на продукти харчування і на деякі предмети першої потреби. Стосунки у виробництві й обслуговуванні починають помітно поліпшуватись у 1920-1921 р., коли зросла кількість виробленої продукції і відпала потреба у картковій системі, як засобу регуляції [2].

Період з 1918 по 1938 рік посідає своєрідне місце в розвитку законодавства Чехословаччини і відзначається низкою характерних рис.

За цей час державні органи Чехословацької республіки прийняли велику кількість нормативно-правових актів. Проте більшість з них у подальшому зазнала значних змін. Підтвердження цього – об’ємні збірники законів і розпоряджень Чехословацької республіки того часу. Нові закони та інші акти приймали з великою інтенсивністю, однак при цьому більша частина законодавства за своїм змістом не була принципово новою.

Всі важливі кодекси періоду Габсбурської монархії залишалося чинним законодавством [3].

У галузі торговельного права на чеських землях діяв торговельний кодекс 1863 року, в Словаччині та Підкарпатській Русі – угорський торговельний кодекс з 1875 року. Щоправда окрім того, діяли численні приписи, які регулювали процес господарювання [4].

В Чехословаччині багато говорили та писали про потреби реформ, уніфікації права по всій республіці [3, с.442].

Проблемою залишалося й те, що усі джерела права були написані німецькою чи угорською мовами, знання яких дедалі більше обмежувалось.

Зазначимо, що законотворчий процес у початковий період першої Чехословацької республіки проходив досить інтенсивно. Необхідно було стежити за тим, щоб нові закони відповідали потребам життя, щоб вони не призводили до помилок у трактуванні, відповідали міжнародним стандартам і були виконані на високому технічному рівні.

Зрозуміло, ці вимоги було набагато простіше висловити ніж здійснювати. Не слід забувати, що це були перші дні самостійності Чехословацької республіки і відчувався брак досвіду у вирішенні багатьох проблем. З самого початку існування першої Чехословацької республіки в збірнику законів і розпоряджень Чехословацької республіки було опубліковано важливі закони, які ввійшли у життя за досить складних умов початку державно-правового процесу. Мабуть, через це перші закони Чехословацької держави не завжди відповідали вищенаведеним критеріям, інколи містили помилки, були недопрацьовані.

Характерна риса тогочасного законодавства – перенесення ряду повноважень законодавчих органів на органи виконавчі. В цьому аспекті треба відзначити нормативні акти, які уповноважували виконавчі органи ухвалювати рішення в справах господарських.

Відповідно до законодавства, виконавча влада повинна була регулювати незвичайні внутрішні та зовнішні господарські відносини, займатися регулюванням цін, обігом товарів та їхнім споживанням, регулюванням кредитних відносин, діяльністю державних підприємств. Ці повноваження не поширювалися на податки та обмін [5, с.107].

Згадаємо закон "Про передачу всієї повноти влади уряду", за яким уряд набув право видавати закони без схвалення парламенту. Парламент послідовно та неухильно відштовхували на другорядну роль, у той час як уряд виходив на авансцену, прибираючи управління державою до своїх рук [3, с.453].

Аналіз законів свідчить, що вже на ранньому етапі свого існування Чехословацька держава намагалася створити правові основи, які б гарантували розвиток таких економічних складових демократичного суспільства, як ринок, підприємництво, приватна власність, регуляція і саморегуляція, гарантування державних інтересів в економіці.

Невдовзі після прийняття тимчасової Конституції було внесено до неї зміни, які стосувалися розширення кількості членів Народних Зборів. Аналізуючи мотиви внесення змін та доповнень до тимчасової Конституції, на перше місце треба поставити хаос у правовій практиці і паралельне існування старих та нових правових норм. Питання існування старих правових норм у той час у Чехословаччині стояло дуже гостро. Маємо всі підстави твердити, що за таких обставин перша зміна тимчасової конституції покликана була оживити механізм правового регулювання в країні. Вважаємо, що збільшення кількості депутатів парламенту повинно було сприяти усуненню недоліків правової теорії та практики. Зазначимо, що депутатам потрібно було вирішувати комплекс важливих проблем, серед яких особливе місце відводили господарським – цій "ахіллесовій п’яті" майже всіх держав світу.

Важливо відзначити, що тимчасовою Конституцією було заборонено міністрам брати участь в управлінських та контрольних органах акціонерних товариств і товариствах з обмеженою відповідальністю. Очевидно, це зумовлювало об’єктивність міністрів у розв’язуванні господарських проблем.

Нормативні акти, які були ухвалені після проголошення Чехословацької республіки стосувалися всіх галузей права і створювали систему права, яка регулювала процес зародження та розвитку інститутів держави та права.

Отже, відразу після створення першої Чехословацької республіки було вжито низку заходів щодо пожвавлення правового регулювання господарської діяльності, серед яких назвемо такі:

- прийняття надзвичайно великої кількості законів та розпоряджень за період існування республіки;

- пожвавлення механізму правового регулювання в державі через збільшення чисельності членів парламенту;

- конституційне закріплення заборони міністрам брати участь в управлінських та контрольних органах товариств;

- проведення роботи з прийняття нових цивільного та торговельного кодексів;

- усунення правового дуалізму в державі;

- перенесення ряду повноважень законодавчих органів на органи виконавчі.

На нашу думку, позитивний досвід у правовому регулюванні господарської діяльності першої Чехословацької республіки доцільно використати в Україні, оскільки конкретні проблеми сучасності можуть бути розв’язані тими засобами, які застосовувалися цією державою, але з урахуванням національних особливостей та критичного підходу до вивчення їхнього історико-правового досвіду.

––––––––––––––––––––

1. Malý K. Dejiny českeho a československeho prava na uzemi do roku 1945. – Рraha, 2000. – S.572.

2. Бисага Ю. Створення підвалин державно-правової політики Чехословаччини в 20-х роках ХХ ст. – Ужгород, 1997. – C.148.

3. Ванечек В. История государства и права Чехословакии. – М., 1981. – C.502.

4. Kizlink K. Obchod. Karel Kizlink. Obchod // Slovnik verejneho prava československeho. – Brno, 1923. – S.1002-1009.

5. Dejiny statu a prava na uzemi Československa v obdobi kapitalizmu (1918-1945). – Bratislava, 1973. – S.781.

 

© Гомонай В., 2004

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук