Головна

УСТРІЙ І ЗАВДАННЯ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ М. Питер


УСТРІЙ І ЗАВДАННЯ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

М. Питер

Люблінський католицький університет імені Івана Павла II

Алеє Рацлавіцкє, 14, 20–950 Люблін, Польща

 

 

 

 

У статті розглянуто підстави заснування, структуру та завдання вищих навчальних

закладів у Польщі. Проаналізовано їхнє правове становище та повноваження.

Ключові слова: вищий навчальний заклад, завдання, компетенція, статут.

Вищі навчальні заклади, які діють на території Польщі, функціонують на

основі закону від 27 липня 2005 р. “Право на вищу освіту” (урядові акти з 2005 р.,

№ 164, позн. 1365 з подальшими змінами). Взявши до уваги вищеназвані

положення, як також конкретні виконавчі розпорядження до закону, можна

визначити межі і форми діяльностізгаданих установ.

Основною, а водночас традиційною ознакою, якою характеризуються заклади,

є їхня автономія. Під автономією слід розуміти право конкретного суб’єкта або

колективу самостійно розглядати внутрішні справи. Автономія закладу

реалізується через право суверенного визначення цілей його діяльності,

можливість вільного вибору органів закладу, існування можливості через заклад

керуватися принципами свободи навчання, наукових досліджень або свободи

мистецької творчості, як також надання вчених звань і наукових ступенів. Заклади

мають також змогу необмежено відкривати і передавати правду завдяки

гарантованій свободі вибору тематики наукових пошуків і вишкіл студентів.

Заклади діють на основі статуту, який є сукупністю положень, що визначають

структуру, завдання, межі і спосіб їхньої діяльності. Статут державного закладу

затверд

жує його сенат більшістю всіх голосів (не менше двох третіх) після

отимання думки професійних спілок, які діють в закладі. Міністр, відповідальний

за вищу освіту, має право відмовити у затвердженні статуту в разі обґрунтування

несумісності цього документа із законом. Перед прийняттям рішення про відмову

затвердити статут міністр звертається до державного закладу усунути несумісності

із законом. Перший статут державного закладу надає міністр, який відповідає за

вищу освіту, при цьому цей статут зобов’язує до того часу, поки сенат закладу чи

відповідний міністр не затвердять новий статут Статут недержавного закладу надає засновник або ухвалює колегіальний орган

закладу, вказаниий у статуті. Статут недержавного закладу визначає спосіб

прийняття функцій від засновника у разі його смерті (якщо він є фізичною особою)

або ліквідації (якщо є юридичною особою), засади і спосіб ліквідації закладу з

передбаченням зобов’язань засновника закладу у випадку його ліквідації. Статут

недержавного закладу набуває чинності від дня оприлюднення міністром,

відповідальним за вищу освіту, вищого рішення, яке затверджує статут, хіба що в

статуті був визначений пізніший термін.

До одноосібних органів закладу (окрім керівників головних організаційних

підрозділів) належить ректор. Він керує діяльністю закладу і репрезентує його за

межами, є представником працівників, студентів, як також докторантів. Ректор

державного закладу приймає рішення у всіх справах, які стосуються закладу, за

винятком справ, які згідно із законом чи статутом належать до компетенції інших

органів закладу або канцлера. Зокрема, приймає рішення, які стосуються майнових

і економічних питань закладу; створює, формує і ліквідовує організаційні пірозділи, які вказані у статуті; контролює педагогічну і наукову діяльність

закладу, як також адміністративну і економічну діяльність закладу; дбає про

дотримання права та збереження безпеки на території закладу; визначає сферу

обов’язків проректорів. До компетенції ректора недержавного закладу належать

такі справи: здійснення нагляду над педагогічною, науковою діяльністю та

адміністративною і економічною діяльністю закладу.

Ректор державного закладу обирається з-поміж академічних викладачів, які

мають науковий титул професора чи науковий ступінь доктора габілітованого.

Можливість вибору ректора в академічній спільноті є однією з головних традицій

академічної автономії.

Ректором недержавного закладу може бути особа, яка має принаймі науковий

ступінь доктора, але не має основного місця праці у закладі. Голова виборчої

комісії письмово підтверджує вибір ректора і одразу повідомляє про вибір

міністра, відповідального за вищу освіту (або, відповідно, міністрів: внутрішніх

справ, культури і охорони національної спадщини, здоров’я, морської оборони та

міністра державної оборони). Термін одноосібних органів державного закладу

триває чотири роки і розпочинається від дня 1 вересня в рік виборів, а закінчується

31 серпня в той рік, в якому закінчується термін. У державному закладі ректор,

проректор, керівник основного організаційного підрозділу і його заступник не

можуть бути вибраними до виконання тієї самої функції на більше, ніж два

наступні терміни. Ректор набуває високий титул Його/Її Магніфіценція (скорочено

ЙМ). В репрезентаційному ряді він стоїть у червоній або пурпуровій мантії та

хутровій накидціз горностаю чи соболя, часто з берлом або оздобленим ланцюгом

з символами управління закладом. Ректор і проректор державного закладу можуть бути відкликані органом, який

здійснив вибір. Винятком є ситуація разючого порушення закону з боку ректора.

Водночас міністр, відповідальний за вищу освіту, може відкликати ректора після

консультацій Головної Ради Вищої Освіти або Конференції Ректорів Академічних

Закладів Польщі чи Конференції Ректорів Професійних Закладів Польщі. Визначає

такожтермін проведення додаткових виборів.

Одноосібні органи недержавних закладів і їхніх заступників призначає і

звільняє засновник або орган, який є вказаний у статуті після консультацій із

сенатом закладу. Особливий спосіб призначення і відкликання одноосібних органів

недержавного закладу визначають статути конкретних закладів.

До колегіальних органів державних закладів належать академічний сенат або

ради головних організаційних підрозділів. Варто звернути увагу, що статут

державного професійного закладу може передбачати інший, замість сенату,

колегіальний орган. Колегіальні органи недержавного закладу визначають їхній

статут, склад сенату визначають статути конкретних закладів. Керівником сенату є

ректор. Окрім цього, до складу сенату входять: проректори, декани, заступники

деканів, які займаються студентськими питаннями, одночасно є представниками

академічних викладачів з кафедр, які мають вчене звання професора або науковий

ступінь доктора габілітованого.

Статут державного закладу визначає спосіб вибору і процентну частку у складі

сенату представників з середовища академічних викладачів, докторантів, студентів

та працівників, які не є академічними викладачами. В державному академічному

закладі академічні викладачі, які мають вчене звання професора або науковий

ступінь доктора габілітованого, становлять більше половини з цілого складу

сенату, але не більше ніж три п’ятих. У державному професійному закладі академічні викладачі, які мають вчене звання професора або науковий ступінь

доктора габілітованого, становлять більше ніж половину статутного складу сенату,

при цьому статут професійного закладу, який має другий рівень акредитації або

надає звання “магістр”, може передбачати інший склад сенату.

У засіданнях сенату державного закладу беруть участь з дорадчим голосом

канцлер, квестор, директор головної бібліотеки або представники професійних

спілок, які працюють у цьому закладі, по одному із кожних профспілок. В

професійному державному закладі до складу сенату входять канцлер та

представник закладу, призначений ректором академічного закладу, з яким

професійний державний заклад співпрацює на основі відповідної угоди. В

засіданнях сенатуможуть брати участь інші особи, яких запросив ректор.

До головних обов’язків сенату закладу належить прийняття ухвал щодо

найважливіших справ, які стосуються діяльності університету, зокрема, ухвалення

статуту (винятком є державний заклад, в якому статут надає його засновник або

ухвалює колегіальний орган закладу, вказаний у статуті); ухвалення правил

навчання, післядипломного навчання, докторських студій та правил, за якими

приймаються особи на навчання або докторат; встановлення основних напрямів

діяльності закладу; визначення принципів діяльності та напрямів головних рад

організаційних підрозділів у межах виконання основних завдань закладу (таких як

формування і виховання студентів, здійснення наукових пошуків, формування та

презентація наукових кадрів); оцінка діяльності закладу, затвердження річних

доповідей ректора про його діяльність та оцінка діяльності ректора; прийняття

ухвал у питанні створення філії, нерезидентного головного організаційного

підрозділу або нерезидентного педагогічного осередку та в питанні створення і

ліквідації напряму студій; надання титулу доктора honoris causa; висловлення

позиції академічної спільноти закладу та у справах, представлених ректором,

радою головного організаційного підрозділу або членами сенату, в кількості,

зазначеній у статуті. Окрім згаданих, до компетенції сенату державного закладу належать також

прийняття матеріально-фінансового плану; затвердження фінансового звіту

закладу згідно із бухгалтерськими нормами; встановлення правил купівлі, продажу

і накопичення цінних паперів у сфері, яка неврегульована у законах про державні

заклади, та про оборот цінних паперів; висловлення згоди на купівлю, продаж і

накопичення майна за ціною, визначеною у статуті, вступ в організацію, спілку або

іншу економічну організацію та утворення спілки абофонду.

Рішення сенату державного закладу, які прийняті в межах компетенції, є

зобов’язуючими для інших органів державного закладу, його працівників,

докторантів і студентів. Якщо ухвала сенату порушує норми закону або статуту

закладу, ректор закладу призупиняє її виконання і в 14-денний термін від часу її

прийняття скликає засідання з метою повторного розгляду ухвали. Якщо сенат не

змінює або не скасовує прийнятої ухвали, ректор передає її міністрові,

відповідальному за вищу освіту (або іншим відповідним міністрам, якіздійснюють

контроль над військовими закладами, державної служби, культури, охорони

здоров’я та морському) з метою відповідного розгляду. Органи, які висловлюють

позицію сенату, є сенатські комісії, призначені сенатом відповідно до потреб

університету.

Головним організаційним підрозділом є відділ або інша організаційна

структура, визначена в статуті. Керуючим ради головного організаційного

підрозділу є її голова. Компетенцію голови головного організаційного підрозділу закладу визначає статут. У випадку, коли основним організаційним підрозділом є

факультет, його керівником є декан. Організаційні одиниці університету

педагогічного спрямування – факультети, інститути і кафедри – створює, формує і

ліквідовує сенат за поданням ректора.

Склад основного організаційного підрозділу визначає статут закладу.

Практично такий склад має бути наступним: ректор, декан як керівник, заступник

декана або заступники декана, професори і доктори наук, які працюють на

факультеті за чітко встановленим графіком, для яких університет є основним

місцем праці. Також деякі представники решти викладацького складу, які

працюють на факультеті за чітко встановленим графіком, для яких університет є

основним місцем праці, у кількості, яка становить не більш ніж 10 % складу ради,

делеговані представники студенства і докторантів, в кількості, яка становить не

більш ніж 20 % складу ради.

У засіданнях ради відділу беруть участь з дорадчим голосом представники

професійних спілок, по одному з кожної профспілки, які діють в університеті. На

запрошення декана у засіданнях можуть брати участь з дорадчим голосом

академічні викладачі-пенсіонери, які працювали на факультеті перед виходом на

пенсію на посадізвичайного професора або титулованого професора та інші особи,

присутність яких є обґрунтована.

До компетенції головної ради організаційного підрозділу належить серед

іншого: визначення основних напрямів діяльності підрозділу; ухвалення

навчальних планів і програм післядипломної освіти та для курсів із підвищення

кваліфікації після отримання консультацій самостійного органу студентського

самоврядування (самоврядування докторантів), згідно з напрямами, встановленими

сенатом державного закладу або колегіальним органом недержавного закладу.

Зокрема, компетенцію головної ради організаційного підрозділу визначає

статут. З-поміж згаданих компетенцій потрібно згадати: вибір декана і заступника

декана або заступників; проведення процедури щодо надання вченого звання

професора; надання ступеня доктора габілітованого, доктора і ліцензіата наук чи

присудження звання “магістр” та “ліцензіат”; подання на розгляд сенату рішень

щодо створення на факультеті інститутів і кафедр; заслухання щорічної доповіді

декана і директорів інститутів. Ухвали головної ради організаційного підрозділу у справах, які лежать у сфері

її компетенції, є зобов’язувальними для керівника, працівників, докторантів і

студентів цього підрозділу. Ухвала головної ради організаційного підрозділу для

керівника цього підрозділу служгуєь як звернення до сенату закладу. Сенат робить

неправосильною ухвалу головної ради організаційного підрозділу, яка суперечить

закону, статуту, ухвалі сенату або найвищого колегіального органу недержавного

закладу, правилам та іншим внутрішнім нормам закладу чи якщо порушує важливі

інтереси закладу.

Спосіб скликання засідань і стиль роботи колегіальних органів закладу

визначає його статут. Ухвали колегіальних органів закладу приймаються

звичайною більшістю голосів за присутності щонайменше половини від статутної

кількості їхніх членів, хіба що закон або статут визначають інші вимоги.

Заклади мають визначене коло прав і завдань. Вони мають право на

встановлення умов прийому на навчання, в тому числі кількість місць для

навчання, затвердження навчальних планів і програм із виховання, постійний огляд

знань і здібностей студентів; видачу державних дипломів після закінчення студій,

які підтверджують отримання професійного фаху та свідоцтв закінчення докторських студій, післядипломного навчання і курсів підвищення кваліфікації.

Узаконені організаційні одиниці закладу можуть надавати ступінь доктора і

доктора габілітованого та виступати за надання вченого звання професора.

У закладі може проводитися навчання, докторські студії, післядипломне

навчання та курси підвищення кваліфікації. Навчання в закладі проводять в межах

напрямку студій. Напрям студій може реалізуватися через основний

організаційний підрозділ закладу або винятково через кілька таких одиниць.

Заклад може проводити післядипломне навчання в рамках, пов’язаних із

здійснюваними через них напрямами студій. Заклад може займатися питаннями

студентських гуртожитків, їдалень, а такожекономічною діяльністю.

До основних завдань закладу належать: навчання студентів з метою їхньої

підготовки для професійної роботи, виховання студентів у дусі відповідальності за

державу Польща, зміцнення демократичних засад і дотримання прав людини,

здійснення наукових досліджень і пошуків та надання дослідницьких послуг,

формування і презентацію наукових кадрів, збереження і розвиток досягнень

науки, народної культури і техніки, в тому числі через накопичення і надання

доступу до бібліотечних фондів та інформаційних ресурсів, навчання з метою

здобуття і поповнення знань, створення умов для розвитку фізичної культури

студентів, роботи на користь місцевих і регіональних громад.

 

 

 

 

 

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук