Головна

ВИКОРИСТАННЯ ЗНАНЬ ТА ЗАСОБІВ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТАКТИКИ ТА МЕТОДИКИ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ У СУДІ А. Іщенко


ВИКОРИСТАННЯ ЗНАНЬ ТА ЗАСОБІВ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ

ТАКТИКИ ТА МЕТОДИКИ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ

КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ У СУДІ

А. Іщенко

Вчений секретар вченої радиКиївського Національного університету

внутрішніх справ доктор юридичних наук, професор

 

 

 

 

Когутич І.І. Використання знань та засобів криміналістичної тактики та методики під

час розгляду кримінальних справ у суді. – Львів : Тріада плюс,2009. – 448 с.

Рецензоване наукове видання “Використання знань та засобів

криміналістичної тактики та методики під час розгляду кримінальних справ у суді”

підготовлено кандидатом юридичних наук, доцентом кафедри кримінального

процесу і криміналістики Львівського національного університету імені Івана

Франка І.І. Когутичем. Головна ідея монографічного дослідження полягає в

необхідності вивчення можливостей наповнення судового розгляду кримінальних

справ криміналістичним змістом з метою вдосконалення діяльності суддів,

прокурорів – державних обвинувачів, адвокатів-захисників. Реалізація цієї ідеї, на

думку автора, передбачає створення і розробку теорії криміналістичного

забезпечення діяльності названих вище суб’єктів кримінального процесу. Тому

такий підхід характеризується сміливістю та науковою оригінальністю.

І.І. Когутич підготував якісну та методологічно обгрунтовану монографію, в

якій з криміналістичної точки зору висвітлено діяльність судді, прокурора –

державного обвинувача та адвоката-захисника на центральній стадії кримінального

судочинства – судовому розгляді кримінальної справи за суттю. На сьо

годні

зазначена проблематика залишалася недостатньо дослідженою, а окрема

криміналістична теорія взагалі відсутня У межах здійсненого дослідження автором удосконалено поняття

криміналістичних знань, в якому на відміну вже наявних позицій, запропоновано й

обгрунтовано розглядати поряд з іншими його складовими також комплекс

теоретичних і емпіричних положень (концепцій, категорій, висновків) про

об’єктивні риси, ознаки, правила утворення, виявлення, дослідження й

використання у кримінальному правосудді (як частині кримінального судочинства)

просторово-часових відображень злочинної діяльності та засоби, прийоми і методи

судового розглядущодо неї кримінальних справ.

І.І. Когутичем зроблено висновок, що криміналістика, виходячи із завдань і

призначення, своїми рекомендаціями зобов’язана в однаковій мірі допомагати у

реалізації трьох кримінально-процесуальних функцій: обвинувачення, захисту і

вирішення кримінальної справи. Обгрунтовано, що реалізатори цих функцій

(професійний суддя, прокурор-державний обвинувач, адвокат-захисник) у

забезпеченні досягнення мети і виконання завдань кримінального судочинства є

суб’єктами кримінального провадження, а тому їх професійна діяльність повинна

бути наповнена різноаспектними криміналістичними рекомендаціями.

Автором удосконалено визначення криміналістичної техніки й обгрунтовано

правову допустимість і практично-обумовлену потребу використання її положень і

засобів у здійсненні кримінального правосуддя; у цьому контексті уточнено

поняття й зміст наукових положень ізасобів криміналістичної техніки.  У монографії дістали подальший розвиток поняття й система криміналістичної

тактики, тенденції розвитку якої обов’язково потребують розширення меж її

дослідження; виокремлені дві самостійні її частини: І. Загальні положення

криміналістичної тактики. ІІ. Особлива частина криміналістичної тактики, яка,

своєю чергою, утворена чотирьма підрозділами: 1. тактика досудового

розслідування; 2. тактика пошуково-розшукових дій слідчого; 3. тактика злочинної

діяльності (кримінальна тактика); 4. тактика судового розгляду кримінальних

справ.

Визначено поняття й структуру тактики судового розгляду кримінальних

справ: тактика проведення окремих судових дій; особливості використання

тактичних прийомів; специфіка взаємодії (взаємовідносин) учасників судового

провадження; тактика підтримання державного обвинувачення.

Монографія містить низку положень щодо засобів тактики судового розгляду

кримінальних справ, серед яких запропоновано першочергово розглядати судово-

слідчі дії та тактичні прийоми, обумовлені судовими ситуаціями.

У контексті співвідношеня із такими суміжними поняттями як “процесуальна

дія”, “слідча дія” та “судова дія”, І.І. Когутичем визначено поняття “судово-слідча

дія”; виявлено й проаналізовано тактичні особливості підготовки та виконання

різновидів судового допиту і пред’явлення для впізнання в суді живих осіб,

предметів.

З урахуванням особливого місця у системі засобів криміналістичної тактики і

специфіки судового провадження у кримінальних справах з’ясовано поняття,

сутність і систему тактичних прийомів, які можуть бути запропоновані для їх

використання у ході судового розгляду за різних його ситуацій; тактичний прийом

визначено як рекомендації про найраціональніші способи дій чи ліній поведінки

осіб, що здійснюють збирання (формування), дослідження й використання доказів

у типових ситуаціях виконаня окремих судових і судово-слідчих дій з метою

встановлення всіх обставин кримінальної справи тощо.

Вивчення монографії дає змогу констатувати, що матеріал викладений

доступною до сприйняття мовою, окремі положення проілюстровано даними

судочинної практики. Автор вміло оперує літературними джерелами, конкретно

критикує певні позиції итикує певні позиції.

Отже, рецензована монографія І.І. Когутича є помітним внеском у

криміналістику і може претендувати на закладення підгрунтя для створення

окремої криміналістичної теорії. Безперечно, положення роботи характеризуються

науковою новизною і мають теоретичну і практичну значущість, а саме видання

монографії підтверджує потребу у напрацюванні нового напряму в криміналістиці.

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук