Головна

КРИМІНАЛІСТИЧНІ ЗНАННЯ, ЇХ СУТНІСТЬ І ПОТРЕБА РОЗШИРЕННЯ МЕЖВИКОРИСТАННЯ В. Лисиченко


КРИМІНАЛІСТИЧНІ ЗНАННЯ, ЇХ СУТНІСТЬ І ПОТРЕБА

РОЗШИРЕННЯ МЕЖВИКОРИСТАННЯ

В. Лисиченко

доктор юридичних наук, професор кафедри

кримінального права, кримінального процесу і криміналістики

Університету державної податкової служби України

 

 

 

 

Когутич І.І. Криміналістичні знання, їх сутність і потреба розширення меж

використання. – Львів : Тріада плюс, 2008. – 420 с.

Ефективна боротьба зі злочинністю виступає одним із серйозних завдань, що

стоять перед народом України та його правоохоронними органами. Ця боротьба

особливо є важливою сьогодні, коли злочинність набула організовані і все більш

небезпечні форми, коли значно зросла протидія розкриттю й розслідуванню

злочинів. Не менш складні проблеми спіткають і процес судового розгляду

кримінальних справ, у ході якого приймають кінцеві рішення щодо вчинених

суспільно-небезпечних діянь.

Ефективність вітчизняного судочинства багато в чому залежить від рівня

застосування у цьому процесі сучасних технічних, тактичних криміналістичних

прийомів і засобів, а також напрацювань синтезу усіх рекомендацій цієї науки у

рамках криміналістичних методик.

Однією з давно назрілих проблем, комплексне розв’язання якої безпосередньо

впливає на досягнення мети й вирішення завдань судочинства у кожній окремо

взятій кримінальній справі, є питання про принципову можливість і практично

обумовлену необхідність використання наявних криміналістичних знань у

здійсненні правосуддя, або ж напрацювання нових, обумовлених його специфікою.

У цьому контексті

найактуальнішими вважають два таких напрями дослідження

використання криміналістичних знань під час рохгляду кримінальних справ у суді

першої інстанції:

1 Розробка наукової доктрини щодо принципової можливості й необхідності

використання досягнень криміналістики під час розгляду кримінальних справ у

суді першої інстанції.

2. Практичне забезпечення професійних учасників провадження у суді

криміналістичними знаннями та засобами (технічними засобами, тактичними

рекомендаціями щодо судово-слідчих дій і тактичних прийомів) для виконання

покладених на них законом завдань кримінального судочинства.

Враховуючи те, що судова стадія провадження у кримінальних справах фактично

стала центральною частиною доказування й установлення істини у кримінальних

справах, обізнаність сторін змагального процесу і суду з удосконаленими

криміналістикою рекомендаціями щодо збирання, перевірки, оцінки й використання

інформації про досліджувану судовим розглядом подію відіграє важливе практичне

значення. Аналіз наявних теоретичних і практичних напрацювань науки

криміналістики з цих питань, з’ясування потреби у нових криміналістичних розробках

положень і засобів судової техніки, рекомендацій з тактики судового провадження, методики розгляду окремих категорій кримінальних справ та реальне напрацювання

всього цього є актуальнимі важливим.

Ось чому кожна теоретична спроба вдосконалення можливостей і шляхів

використання у судовому розгляді кримінальних справ напрацювань науки

криміналістики завжди визнається вкрай потрібною і бажаною. До таких

теоретичних спроб, що мають і суто практичне значення, належить і рецензована

монографія “ Криміналістичні знання, їх сутність і потреба розширення меж

використання”, підготовлена кандидатом юридичних наук доцентом кафедри

кримінального процесу і криміналістики Львівського національного університету

імені Івана Франка І.І. Когутичем.

Своєчасними, такими, що заслуговують на схвалення і підтримку, виправдано

визнати висвітлення в монографії питань пов’язаних із потребою вдосконалення

системо - утворюючих складових науки криміналістики:

у структурі криміналістичної тактики – розмежовувати поряд із слідчою

тактикою, тактику судового розгляду кримінальних справ (судову тактику), а в

криміналістичній методиці – поряд із методикою розслідування окремих видів

(груп) злочинів, виоремлювати методику судового розгляду кримінальних справ

щодо окремих видів (груп) злочинів.

Без перебільшення можна сказати, що вельми корисними для подальшого

вдосконалення практики судового розгляду кримінальних справ є розроблені

автором рецензованої монографії алгоритми дій не лише судді, а і прокурора –

державного обвинувача та адвоката-захисника, відносно тієї чи іншої судової

ситуації, що склалася. Дійсно, такого роду програми ці суб’єкти кримінально-

процесуальної діяльності можуть використовувати як певні орієнтири у своїй

діяльності, пов’язаній із виконанням притаманних властиво їм професійних

функцій у процесі судового розгляду кримінальних справ.  Як побажання, виправдано звернути увагу автора на потребі удосконалення

структури монографічного дослідження. Варто було б перед тим як розкривати за

суттю проблему принципів використання положень і засобів криміналістичної

техніки під час розгляду кримінальних справ у суді першої інстанції, загалом

з’ясувати сутність та структуру криміналістичної техніки. Це забезпечило б

логічнішу послідовність викладу матеріалу. Також залишились без

диференціювання поняття “використання” і “застосування” криміналістичних

знань у суді. Автор монографії розглядає їх як тотожні, що, як видається, не так.

Однак, за великим рахунком, вирішення завдання щодо структури

дослідження – це функція і справа автора. Щождо тлумачення семантики понять –

питання спірне, залежить від рівня їх обгрунтування того ж автора. Тому ці

зауваження на загальну оцінку виконаної праці принципово не впливають.

Отже, могорафія “Теоретичні основи використання криміналістичних знань

під час судового розгляду кримінальних справ” – певний внесок у вітчизняну

криміналістичну науку, що охоплює найважливіші проблеми формування сучасних

концепцій застосування її напрацювань на різних стадіях кримінального

судочинства. Вона є актуальною і своєчасною, сприяє забезпеченню суддів,

прокурорів – державних обвинувачів, адвокатів-захисників передовими

криміналістичними рекомендаціями, що базуються на синтезі теоретичних знань і

передової судочинної практики та її потреб. Без сумнівів, ця робота буде

позитивно сприйнята, гідно оцінена як науковцями, і досвідченими практиками,

так і тими, хто лише розпочинає свою професійну діяльність.

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук