Головна

ПОНЯТТЯ ТА ПРАВОВА ПРИРОДА ГРАНТОВОГО ДОГОВОРУ М. Михайлів


ПОНЯТТЯ ТА ПРАВОВА ПРИРОДА ГРАНТОВОГО ДОГОВОРУ

М. Михайлів

Львівський національний університет імені Івана Франка

вул. Університетська,1, 79000 Львів, Україна

тел.(0322) 39–47–60

 

 

 

 

Висвітлено питання поняття та правової природи грантового договору на підставі

чинного законодавства, міжнародних договорів, іноземного законодавства та практики, а

також проаналізовано його зміст. Визначено поняття гранта як предмета договору.

Виділено та досліджено види та форми в яких виражається грант. Сформульовано

пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері надання міжнародної технічної

допомоги на підставі грантового договору.

Ключові слова: грант, грантовий договір, міжнародна технічна допомога.

Розвиток тієї чи іншої сфери суспільного життя певної держави на сьогодні

залежить від капіталовкладень у різних формах, зокрема вкладень іноземних

інвестицій, надання фінансових ресурсів, благодійної чи гуманітарної допомоги,

міжнародної технічної допомоги тощо. Зокрема, найпоширенішим видом допомоги

є міжнародна технічна допомога у вигляді грантів.

Надають міжнародну технічну допомогу у вигляді грантів на підставі грантового

договору, який є одним із видів договору з надання міжнародної технічної допомоги і

належить до цивільно-правових договорів. Щоб розкрити правову природу цього

договору, намнеобхідно з’ясувати поняття та правову природу гранта.

Поняття гранта та грантового договору тривалий час не було відоме

радянському, а згодом і українському законодавству. Воно було запозичене з

ділової англійської мови

та означало грошові кошти, надані урядом або іншою

організацією для використання з певною метою [1, с. 54].

Належність грантів до об’єктів міжнародної технічної допомоги певний час

заперечувало. Це було зумовлено небажанням відбувати процедуру державної

реєстрації та розподілу міжнародної технічної допомоги, введену Постановою

Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2003 р. № 153 "Про створення єдиної

системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної

допомоги" [2] Термін "грант", незважаючи на свою поширеність у підзаконних

нормативно-правових актах та договорах, залишається невизначеним у

законодавстві. З прийняттям Закону України від 16 вересня 1997 р. “Про благодійництво та

благодійні організації” [3] було введено в обіг термін “благодійний грант”

(ст. 19). Під благодійним грантом слід розуміти благодійні внески і

пожертвування, що мають цільовий характер, надані фізичними і юридичними

особами в грошовій і натуральній формі. Указом Президента України від 20

жовтня 1998 р. “Про державну підтримку культури і мистецтва в Україні”

передбачено заснування трьох щорічних грантів Президента України молодим

діячам у галузі театрального, музичного, образотворчого мистецтва та

кінематографії, а також молодим письменникам і майстрам народного мистецтва

для створення і реалізації творчих проектів. Так, відповідно до цього указу під

грантом Президента України розуміють фінансову підтримку державою молодих

митців для створення і реалізації соціально значущих, масштабних творчих

проектів Лише з 1999 р. в Указі Президента України “Про міжнародну технічну

допомогу” було визначено поняття “грант” як фінансові ресурси, що надаються

донором реципієнту на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію

цілей, визначених програмою, проектом міжнародної технічної допомоги. Але у

зв’язку з відхилення проекту Закону України “Про міжнародну технічну

допомогу” цей указ втратив свою чинність. І на сьогодні визначення поняття

грант немає як у чинних нормативно-правових актах, так і в проекті Закону

України “Про міжнародну технічну допомогу”. З метою однозначного розуміння

поняття “грант” та з урахуванням норм міжнародних договорів у сфері надання

грантів і досвіду іноземних держав пропонуємо дати таке його визначення:

“Грант – це фінансові ресурси та іншізасоби, які безоплатно та/або безповоротно

передаються з дотриманням цільового призначення грантодавцем

грантоотримувачеві з метою проведення реформ та реалізації проектів (програм)

соціально-економічного розвитку різних сфер суспільного життя та

спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою, проектом

міжнародної технічної допомоги”.

Отож, термін грант поступово з’являється в нормативно-правових актах

України. Однак, варто зазначити, що на тривалу практику України щодо

укладення грантових договорів з іноземними державами та міжнародними

організаціями ані Цивільний кодекс України, ані Господарський кодекс України,

які регулюють питання укладення та виконання договорів не містять жодної

норми, яка б прямо чи опосередковано торкалася питання надання міжнародної

технічної допомоги у вигляді грантів. Надання міжнародної технічної допомоги у

вигляді грантів є найпоширенішою формою технічного співробітництва

іноземних держав та України зокрема. Відсутність законодавчого врегулювання

процедури укладення, виконання та припинення грантових договорів створює

значні перешкоди у реалізації учасниками своїх прав у сфері надання

міжнародної технічної допомоги Види чи форми, в яких може виражатися грант, визначаються також

міжнародними договорами. Наприклад, Угодою між Урядом України і Урядом

Королівства Данії щодо допомоги в енергетичній програмі, яка враховує аспекти

захисту довкілля від 2 квітня 1997 р. (ратифікований Законом України від

05.03.1998 року № 195) передбачено, що Датська технічна допомога Україні

надаватиметься у вигляді грантів. Ця допомога відповідно до Угоди

впроваджуватиметься шляхом відрядження спеціалістів, зокрема консультантів,

викладачів, експертів, наукового та технічного персоналу; навчання та підвищення

кваліфікації, українських фахівців і керівних працівників в Україні, в Данії, інших

країнах; постачання матеріалів та обладнання, необхідного для впровадження

проекту та в інший можливий спосіб.

В Угоді між Урядом України та Урядом Республіки Корея про грантову

допомогу та технічне співробітництво від 26 липня 2006 р. визначено форми

надання грантової допомоги, зокрема: запрошення громадян України до

Республіки Корея для участі у навчальних програмах; відрядження експертів з

Республіки Корея до України з метою передання досвіду Кореї, знань та навичок,

проведення досліджень та здійснення проектів для розвитку; відрядження

добровольців з Республіки Корея до України; надання Урядові України

обладнання, механізмів та матеріалів; надання Українському Урядові інших форм

грантової допомоги та технічного співробітництва, які можуть бути взаємно

погоджені сторонами. Надання міжнародної технічної допомоги у вигляді гранта набуває дедалі

більшого поширення. Так, Європейський Союз оголосив конкурс грантів за

проектом ТАСІS “Підтримка громадянського суспільства і місцевих ініціатив в

Україні”, а такожза програмою малих проектів з прикордонної співпраці. У рамках

програми ТАСІS з підтримки громадянського суспільства і місцевих ініціатив

українські партнери скористалися грантами на загальну суму 3млн євро[4].

Призначення грандів доволі різне. Найчастіше це сприяння науковим

дослідженням, оволодіння новими технологіями, розробка проектів тощо. Але

останнім часом за допомогою грандів відбувається реалізація також інших цілей, в

тому числі конкретних проектів, спрямованих на вирішення соціально-

економічних завдань. Яскравим прикладом є участь територіальної громади міста

Прилуки в українсько-британському проекті Європейського Союзу “Змінимо своє

життя й оточуючих”. Фінансовою основою реалізації зазначеного проекту був

виграш міжнародного гранда в розмірі 1000 євро. Експерти проекту розглянули

шість розробок, наданих головами комітетів самоорганізації населення, товариств,

співвласників багатоквартирних будинків, житлових кооперативів міста. Перемогу

здобув проект, який передбачав облаштування дитячого майданчика фактично на

околиці міста[5].

Експерти Європейської комісії, представники британської компанії “Бізнес

Ін Фокус” та Київського центру муніципальних реформ визнали його найліпшим.

Виграш такого міжнародного гранта, участь міста в україно-американській

програмі партнерства громад з питань житлово-комунального господарства

засвідчує системний характер заходів у сфері надання міжнародної технічної

допомоги у вигляді грантів. На наш погляд, сфера використання міжнародних

грантів буде розпоширюватиметься надалі. Це пояснюють можливістю широкого

застосування гранта як форми міжнародної технічної допомоги у всіх сферах

суспільного життя та економіки. З іншого боку, змагальний характер отримання

гранта дає змогу сприяти реалізації найбільш прогресивних проектів,

спрямованих на вирішення актуальних проблем соціально-економічного

характеру. Представляє інтерес також і досвід Російської Федерації. Так Закон Російської

Федерації “Про безоплатну допомогу (сприяння) Російській Федерації та внесення

змін і доповнень в окремі законодавчі акти Російської Федерації про

оподаткування і встановлення пільг по платежах в державні позабюджетні фонди в

зв’язку із здійсненням безоплатної допомоги (сприяння) Російській Федерації”

такожне містить визначення терміна “грант”.

Термін грант уперше згаданий в спільному Листі Державної Податкової

Служби Російської Федерації і Міністерства Фінансів Російської Федерації від

11 червня 1993 р. “Про порядок оподаткування грантів отриманих від іноземних

благодійних організацій”. Під ним розуміють “цільові ресурси, що надаються

безоплатно іноземними благодійними організаціями підприємствам, організаціям і

фізичним особам в грошовій чи натуральній формі на проведення наукових чи

інших досліджень, дослідно-конструкторських робіт, навчання, лікування та інших

цілях з наступним звітом про їх використання”. Однак надалі слово “грант”

російські законодавці використовували досить рідко, частіше це слово замінювали

виразом “безоплатна допомога”, “безоплатні цільові ресурси, що надходять від

іноземних урядів, фондів, благодійних організацій та фізичних осіб тощо”.

Отож, можна стверджувати, що гранти, які надаються іноземними та

міжнародними організаціями російським організаціям та громадянам з метою сприяння проведенню економічних та соціальних реформ в Росії – в грошовій

формі чи у вигляді обладнання, комп’ютерів, оргтехніки та інших ресурсів

охоплюються визначенням “безоплатної технічної допомоги”.

З іншого боку, стверджуючи, що всі гранти іноземних донорів охоплені

поняттям “технічної допомоги”, визначене згаданим Законом, ми повинні зробити

одне суттєве зауваження. Постановою Уряду РФ від 5 березня 2001 р. № 165

затверджено список міжнародних та іноземних організацій, гранти яких, надані для

підтримки науки, освіти, культури та мистецтва, не підлягають оподаткуванню.

При цьому ніякої спеціальної реєстрації цих проектів та програм, що фінансуються

організаціями, які включені у цей список для отримання податкових пільг, не

потрібно.

З 2002 р. у законодавстві Російської Федерації відбулися зміни, відповідно до

яких з’явилося визначення грант та критерії, яким він повинен відповідати. Так,

відповідно до ч. 1 ст. 251 Податкового кодексу Російської Федерації з

відповідними змінами від 29 травня 2002 р.:

– грантодавцем може бути російська некомерційна організація, міжнародна чи

іноземна некомерційна організація, яка належить до Переліку, затвердженого

Урядом Російської Федерації, фізична особа;

– грантоотримувачем може бути комерційна або некомерційна організація, а

такожфізична особа;

– форма гранта – грошовізасоби або інше майно;

– умови надання гранта – безоплатність та безповоротність;

– обов’язкові умови, що ставляться до грантоотримувача – окремий облік

засобів, наданих у вигляді гранта, цільове використання та звітність перед

грантодавцем;

– цілі, в яких надаються гранти – здійснення конкретних програм у сфері освіти,

мистецтва, охорони навколишнього природного середовища, проведення

конкретних наукових досліджень.

Проаналізізувавши нормативно-правові акти Російської Федерації та України

поняття грант з урахуванням наявної практики можна розглядати в декількох

значеннях: – грант як пожертва. Таке розуміння гранту ґрунтується саме на семантичному

значенні цього слова, оскільки в англійській мові, з якої саме і бере витоки цей

термін, першим значенням, в якому його вжито, є пожертва, у тому числі

дарування. Тому, якщо розглядати грант саме у цьому значенні, суперечливою

виглядає умова про використання за цільовим призначенням, адже дарування

як добровільна та здійснена за власною ініціативою дарувальника дія не може

покладати жодних обтяжень на обдарованого, а тим більше визначити будь-які

обмеження щодо його використання.

– благодійний грант. У Законі Російської Федерації від 11 серпня 1995 р.

“Про благодійну діяльність та благодійні організації” благодійний грант

визначено як благодійні пожертви, що мають цільовий характер і

надаються громадянами та юридичними особами в грошовій або в

натуральній формі. У ст. 19 Закону України “Про благодійництво та

благодійні організації” благодійні гранти – це благодійні внески і

пожертвування, що мають цільовий характер та надаються фізичними або

юридичними особами в грошовій чи натуральній формі. Отже визначення

поняття благодійний грант за законодавством України та Росії збігається за

своїм змістом. – науковий грант. Так, згідно зі ст. 2 Закону Російської Федерації від 23 серпня

1996 р. “Про науку та державну науково-технічну політику” грантом є грошові

кошти та інші засоби, що передаються на безоплатній та безповоротній основі

громадянами і юридичними особами, в тому числі міжнародними

організаціями, що отримали право на надання грантів на території Російської

Федерації у встановленому Урядом Російської Федерації порядку з метою

здійснення конкретних наукових досліджень на умовах, визначених

грантодавцями.

– президентський грант. В більшості випадків цей термін вживається як синонім

слова стипендія, що надається від імені держави. Відповідно до Указу

Президента України від 06 лютого 1999 р. “Про затвердження Положення про

порядок надання грантів Президента України молодим діячам у галузі

театрального, музичного, образотворчого мистецтва та кінематографії для

створення і реалізації творчих проектів” під грантом Президента України

розуміють фінансову підтримку державою молодих митців для створення і

реалізації соціально значущих, масштабних творчих проектів.

– державний грант. Передбачено у законодавстві Російської Федерації, зокрема

у Законі Російської Федерації “Про громадські об’єднання” та у Законі

Російської Федерації “Про примусових переселенців”. Державним грантом

визнано одну з форм державної підтримки громадських об’єднань у вигляді

цільового фінансування окремих суспільно-корисних програм за заявками

громадських організацій [6, с. 66–72].

Отже, на підставі вищенаведених визначень понять “грант” та характеристики

окремих видів і форм гранта, виділяють такі характерні ознаки гранта як об’єкт

договірних відносин:

– безоплатність надання гранта;

– безповоротність наданого гранта;

– цільове призначення;– суспільна користь, а саме – з метою проведення реформ та реалізації проектів

(програм) соціально-економічного розвитку різних сфер суспільногожиття;

– може бути наданий як правило у вигляді фінансових ресурсів та інших засобів;

– спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою чи проектом

міжнародної технічної допомоги тощо.

Однією з визначальних характеристик гранта є безоплатність. Саме ця ознака

повинна бути обов’язково передбачена в грантовому договорі. Безоплатність

означає відсутність обов’язку з боку грантоотримувача сплатити кошти, виконати

роботи або надати послуги грантодавцеві за передачу ним гранта або вчинення

інших дій майнового характеру на користь третіх осіб, визначених грантодавцем.

При цьому, як зазначає Е.А. Амбросімова, обов’язок грантоотримувача надати

грантоодержувачеві звітність щодо використання грантf не слід розглядати як

зустрічне виконання зобов’язання [6, с. 66–72].

Найбільш характерним для гранта є безповоротність, яка є однією з ознак

міжнародної технічної допомоги. Безповоротність полягає у тому, що грантодавець

передає кошти в іноземній чи національній валюті грантоотримувачеві і не має

права вимагати їх повернення після завершення проекту, адже такі кошти

виконують споживчу функцію і відповідно витрачаються на цілі, визначені

договором. Лише у випадку нецільового використання коштів грантодавець має

право вимагати повернення усього того, що було набуте за рахунок коштів гранта.

Така норма договору не суперечить чинному законодавству України, оскільки грантовий договір, як і договір з надання міжнародної технічної допомоги

вважаються укладеними під умовою.

Щодо цільового характеру гранта то він ґрунтується на умовах, визначених у

грантовому договорі та проектній заявці. Зазвичай цільове призначення гранта

визначається у розділі “Мета договору” або “Цілі, для яких надано грант” у

загальних рисах, тобто визначається, що грант надається для реалізації проекту

(програми) міжнародної технічної допомоги. Детальніше, цілі та напрямки

використання гранта визначаються у Планізаходів по проекту та Кошторисі витрат

за проектом, які є невід’ємною частиною грантового договору. Необхідність

детального зазначення напрямів використання гранта в договорі зумовлена

необхідністю здійснення контролю за його використанням як грантодавцем,

бенефіціаром, так і спеціально уповноваженим органом у сфері надання

міжнародної технічної допомоги.

На сьогодні грантовий договір вважають різновидом договору з надання

міжнародної технічної допомоги і за правовою природою налужить він до

цивільно-правових договорів. На практиці використовуються різні назви

грантового договору: угода (договір) про грант (про надання гранту); договір

цільового благодійного пожертвування; угода про надання фінансових ресурсів

тощо.

Критерієм виділення грантового договору є предмет, а саме – фінансові

ресурси чи інші засоби, що передаються за таким договором. Отже, враховуючи

вищезазначені характеристики предмета договору та досвід іноземних держав,

під грантовим договором важливо розуміти домовленість, відповідно до якої

іноземна держава, міжнародна організація, фізична чи юридична особа-

нерезиденти (грантодавець) зобов’язується передати на безповоротній та/або

безповоротній основі фізичній чи юридичній особі-резиденту

(грантоодержувачу) фінансові ресурси та інші засоби (грант) з метою проведення

реформ та реалізації проектів (програм) соціально-економічного розвитку різних

сфер суспільного життя та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених

програмою, проектом міжнародної технічної допомоги, а грантоотримувач

зобов’язується прийняти такий грант і використовувати його відповідно до

цільового призначення та з метою реалізації проекту (програми) міжнародної

технічної допомоги.Отже, належне законодавче врегулювання грантового договору та визначення

гранта дасть змогу усунути значні перешкоди у реалізації учасниками таких

договірних відносин своїх прав та інтересів, а також сприятиме зростанню надання

допомоги та реалізації програм соціально-економічного розвитку України.

––––––––––––––––––––

1. Oxford Learner’s Dictionary. – Oxford: Oxford Edition. – 2004. 678 p.

2. Постанова Кабінету Міністрів України від15 лютого 2003 р. № 153 "Про створення

єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної

допомоги" // Офіційний вісник України від 07 березня 2003 року. – № 8. – Ст. 101.

3. Закон України від 16 вересня 1997 року “Про благодійництво та благодійні

організації”// Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 46. – Ст.292.

4. Урядовий кур’єр. – 2004. 21 січня.

5. Прилуки виграли міжнародний грант // Урядовий кур’єр. – 2003. – 25 жовтня.

6. Абросимова Е.А. Юридическое оформление получения гранта // Практика

взаимоотношений учреждений культуры с организациями, дающими гранты.

Справочник руководителя учреждения культуры. – 2004. – № 3. – С. 66–72.

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук