Головна

НОТАРІУС ЯК СУБ’ЄКТ ПЕРВИННОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ. М. Долинська


НОТАРІУС ЯК СУБ’ЄКТ

ПЕРВИННОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ.

М. Долинська

Головне управління юстиції у Львівській області

 

 

 

 

У статті йде мова про виконання нотаріусом повноважень суб’єкта первинного

фінансового моніторингу, порядок ним реєстрації, права та обов’язки нотаріуса, як

суб’єкта фінансового моніторингу, порядок ідентифікації осіб, які звертаються за

вчиненням нотаріальних дій, зокрема посвідчення договорів купівлі – про дату

нерухомого майна на суму рівну або більшу 400 000 гривень.

Ключові слова: фінансовий моніторинг, суб’єкти та об’єкти фінансового моніторингу,

нотаріус.

Законом України № 2258-17 вiд 18.05.2010, “Про внесення змін до Закону

України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів,

одержаних злочинним шляхом" внесено зміни до Закону України "Про запобігання

та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом"[1],

виклавши його у новій редакції. Змінено не лише зміст закону, але його назву на

Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів,

одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму”.

Фінансовий моніторинг – сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами

фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню)

доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що

включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного

фінансового моніторингу.

Об’єкт фінансового моніторингу – дії з активами, пов’язані з відповідними

учасниками фіна

нсових операцій, які їх проводять, за умови наявності ризиків

використання цих активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних

злочинним шляхом, або фінансування тероризму, а також будь-яка інформація про

такі дії чи події, активи та їх учасників. Дія закону поширюється на громадян

України, іноземців та осіб без громадянства, а також на юридичних осіб, їхні філії,

представництва та інші відокремлені підрозділи, що забезпечують проведення

фінансових операцій на території України та за її межами відповідно до

міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною

Радою України Міністерство юстиції України, як суб’єкт державного фінансового

моніторингу, з метою забезпечення координації діяльності суб’єктів первинного

фінансового моніторингу 29 вересня 2010 р. за № 2339/5 затвердило “Положення

про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового

моніторингу, державне регулювання яких здійснює Міністерство юстиції

України”[2].

Положенням регульовано діяльність суб’єктів первинного фінансового

моніторингу (далі – суб’єкти) та їх відокремлених підрозділів, державне

регулювання і нагляд за діяльністю яких у сферізапобігання та протидії легалізації

(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню

тероризму здійснює Мін’юст, а саме: нотаріусів; адвокатів; суб’єктів

господарювання, що надають юридичні послуги (за винятком осіб, які надають

послуги у рамках трудових правовідносин). Відповідно до підпункту г пункту 8 частини другої статті 5 Закону спеціально визначеними суб’єктами первинного

фінансового є нотаріуси, адвокати, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи -

підприємці, які надають послуги з бухгалтерського обліку, суб’єкти

господарювання, що надають юридичні послуги (за винятком осіб, які надають

послуги у рамках трудових правовідносин) у випадках, передбачених статтями 6 і

8 зазначеного Закону.

Нотаріус як спеціальний суб’єкт первинного фінансового моніторингу

зобов’язаний:

1. Стати на облік у Спеціально уповноваженому органі як суб’єкт первинного

фінансового моніторингу та у разі припинення своєї діяльності повідомити про це

Спеціально уповноважений орган у визначеному Кабінетом Міністрів України

порядку. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 року № 747

“Деякі питання організації фінансового моніторингу”[3] затверджено “Порядок

взяття на облік суб’єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними

фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання

Державному комітетові фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші

фінансові операції, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням)

доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму”.

Нотаріус зобов’язаний стати на облік у Дерфінмоніторингу у разі, якщо він

бере участь у підготовці і здійсненні правочинів, визначених частиною першою

ст. 8 Закону, та уклав відповідний договір [4,12].

Відповідно до вказаного Порядку інформація, необхідна для взяття

суб’єкта на облік, подається на паперових носіях за формою, встановленою

наказом Державного комітету фінансового моніторингу України від 26 серпня

2010 року № 148, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 6 жовтня

2010 року за № 891/18186 “ Про затвердження форм обліку та подання

інформації, пов'язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та Інструкції

щодо їх заповнення” [5]На підставі поданої суб’єктом інформації, необхідної для взяття його на облік,

Держфінмоніторинг протягом п’яти робочих днів з дати її надходження присвоює

суб'єкту обліковий ідентифікатор.

2. Здійснювати ідентифікацію та вивчення клієнта у випадках, установлених

законом (пункт другий частини другої статті 6 Закону).

Нотаріуси, як суб’єкти, які провадять свою діяльність одноособово, без

утворення юридичної особи, здійснюють ідентифікацію та вивчення фінансової

діяльності клієнта безпосередньо.

Здійснення ідентифікації клієнтів, які проводять фінансові операції та

вивчення їх фінансової діяльності проводиться нотаріусом на підставі поданих

офіційних документів або їх копій, що засвідчені нотаріально або підприємством

(установою, організацією), яке їх видало.

З метою ідентифікації резидентів суб'єкти первинного фінансового

моніторингу встановлюють:

1) для фізичної особи – прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, серію і

номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган,

що його видав. Під час ідентифікації з’ясовують місце проживання або місце

перебування фізичної особи, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром

фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів або серію та

номер паспорта, в якому проставлено відмітку органів державної податкової

служби про відмову від одержання ідентифікаційного номера; 2) для фізичної особи – підприємця – прізвище, ім’я та по батькові, дату

народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу),

дату видачі та орган, що його видав. Під час ідентифікації з’ясовують місце

проживання або місце перебування фізичної особи – підприємця, реквізити

свідоцтва про державну реєстрацію та орган, що його видав, реквізити банку, в

якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку (за наявності);

3) для юридичної особи – повне найменування, місцезнаходження, реквізити

свідоцтва про державну реєстрацію та орган, що його видав; з’ясовують відомості

про органи управління та їх склад; дані, що ідентифікують осіб, які мають право

розпоряджатися рахунками і майном; відомості про власників істотної участі в

юридичній особі; відомості про контролерів юридичної особи; ідентифікаційний

код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку.

З метою ідентифікації нерезидентів суб’єкти первинного фінансового

моніторингу встановлюють:

1) для фізичної особи – прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дату

народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу),

дату видачі та орган, що його видав, громадянство. Під час ідентифікації

з’ясовують відомості про місце проживання або місце тимчасового перебування

фізичної особи в Україні;

2) для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження та реквізити

банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунку, з’ясовують

відомості про органи управління та їхній склад; дані, що ідентифікують осіб, які

мають право розпоряджатися рахунками та майном; відомості про власників

істотної участі в юридичній особі; відомості про контролерів юридичної особи.

Суб’єктові первинного фінансового моніторингу надають також копію

легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або

нотаріально засвідчене реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної

держави про реєстрацію відповідної юридичної особи.

Однак, ідентифікація клієнта не є обов’язковою у разі: проведення фінансової

операції особами, які раніше були ідентифіковані; укладення правочинів між

банками, зареєстрованими в УкраїніТакож суб’єкт первинного фінансового моніторингу може здійснити спрощену

ідентифікацію клієнта у разі: встановлення ділових відносин або проведення

фінансової операції, якщо клієнтом виступає орган державної влади, підприємство,

що повністю перебуває у державній власності, міжнародна установа чи організація,

в яких бере участь Україна відповідно до міжнародних договорів України, згода на

обов'язковість яких надана Верховною Радою України; проведення фінансової

операції на організованому ринку цінних паперів.

У разі, якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи в інтересах

іншої особи, або якщо у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникає

сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені або

вигодоодержувачем є інша особа, нотаріус зобов’язаний ідентифікувати також

особу, від імені або за дорученням чи в інтересах якої проводиться фінансова

операція або яка є вигодоодержувачем та якщо особа діє як представник іншої

особи, перевірити такожнаявність у цієї особи відповідних повноважень.

У разі необхідності нотаріус, має право витребувати у державних органів

інформацію стосовно ідентифікації клієнта. Порядок надання державними

органами на запит суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про ідентифікацію клієнта, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25

серпня 2010 року № 746 [6]. Ідентифікація клієнта здійснюється до/або під час

встановлення з суб'єктом ділових відносин, укладання правочинів з клієнтом, але

до проведення фінансової операції.

З метою визначення заходів, які необхідно вживати під час здійснення

ідентифікації клієнта, суб’єкт здійснює класифікацію ризику клієнтів з

урахуванням критеріїв ризиків, визначених Держфінмоніторингом.

Критерії класифікації ризику клієнтів можуть розроблятися на підставі такої

інформації: резидент/нерезидент; країна походження або реєстрації клієнта; особи,

які беруть участь у фінансовій операції клієнта; об’єкт фінансової операції;

тривалість ділових відносин з суб’єктом; соціальний статус; характеристика

ділової активності; фінансовий стан; репутація, інші показники, що можуть бути

використані для визначення ознак ризику.

Керуючись пунктом 4.11 зазначеного Положення, при проведенні

ідентифікації та вивченні фінансової діяльності клієнта суб’єкт може складати

анкету, яка формується за результатами здійснення ідентифікації та вивчення

фінансової діяльності клієнта до, під час та в процесі обслуговування клієнта.

Анкета є внутрішнім документом суб’єкта, який заповнюється і підписується

працівником, уповноваженим на здійснення ідентифікації.

Документи щодо ідентифікації осіб, які є учасниками фінансової операції, що

підлягає фінансовому моніторингу, зберігаються суб'єктом (нотаріусом) не менше

п'яти років після завершення ділових відносин з клієнтом, а вся документація про

здійснення такої фінансової операції – не менше п'яти років після її проведення.

3. Забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому

моніторингу, до початку, у процесі, в день виникнення підозр, після їх проведення

або при спробі їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення (пункт 3

частини 2 статті 6 Закону).Відповідно до пункту 15 Порядку взяття на облік суб’єктів первинного

фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають

фінансовому моніторингу, і подання Державному комітетові фінансового моніторингу

інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов’язані з

легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або

фінансуванням тероризму, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від

25 серпня 2010 р. № 747 “Деякі питання організації фінансового моніторингу”,

нотаріус забезпечує виявлення фінансових операцій до початку, в процесі, але не

пізніше наступного робочого дня після їх проведення, або в день виникнення початку

підозри, або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення.

Лише у разі виявлення фінансових операції, учасниками або вигодо

одержувачами яких є особи, включені до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням

терористичної діяльності або до яких застосовані міжнародні санкції, нотаріус у

тойже день вносить інформацію про таку операцію до реєстру.

4. Забезпечувати реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому

моніторингу, не пізніше наступного робочого дня з дати їх виявлення.

5. Повідомляти Спеціально уповноважений орган про.

– фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу,

якщо є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані з легалізацією

(відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, – у день виникнення

підозр, але не пізніше ніж через десять робочих днів з дня реєстрації таких

операцій або спроби їх проведення;– виявлені фінансові операції, стосовно яких є достатні підстави підозрювати,

що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, – в

день їх виявлення або спроби їх проведення, а також інформувати про це

визначенізаконом правоохоронні органи.

Рішення про подання або неподання Спеціально уповноваженому органу

інформації про фінансову операцію, що підлягає внутрішньому фінансовому

моніторингу, приймає нотаріус відповідно до ст. 16 Закону. У разі прийняття

рішення про подання Спеціально уповноваженому органу інформації про

фінансову операцію така

6. У разі отримання від Спеціально уповноваженого органу повідомлення про

некоректне (неправильне) заповнення полів у повідомленні про фінансову

операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, подати протягом трьох робочих

днів до Спеціально уповноваженого органу належним чином оформлене

повідомлення про цю фінансову операцію.

7. Сприяти в межах чинного законодавства працівникам Спеціально

уповноваженого органу в проведенні аналізу фінансових операцій.

8. Надавати на запит Спеціально уповноваженого органу додаткову

інформацію з приводу фінансових операцій, які стали об’єктом фінансового

моніторингу, копії первинних документів, на підставі яких були проведені такі

операції та пов’язаніз ними фінансові операції, відомості про їх учасників, а також

іншу інформацію, зокрема ту, що становить банківську або комерційну таємницю,

таємницю страхування, копії документів, необхідні для виконання покладених на

Спеціально уповноважений орган завдань, протягом п’яти робочих днів з дати

надходження запиту.9. Надавати на запит Спеціально уповноваженого органу інформацію (у тому

числі копії документів), необхідну для виконання ним запиту, що надійшов від

уповноваженого органу іноземної держави, зокрема ту, що становить банківську або

комерційну таємницю, протягомп’яти робочих днів з дати надходження запиту.

10. Надавати на запит відповідного суб’єкта державного фінансового

моніторингу інформацію, необхідну для перевірки фактів порушення вимог

законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів,

одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

11. Вживати заходів щодо запобігання розголошенню (зокрема особам,

стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, що

подається Спеціально уповноваженому органу, та іншої інформації з питань

фінансового моніторингу (у тому числі про факт подання такої інформації або

отримання запиту від Спеціально уповноваженого органу).

12. Зберігати документи щодо ідентифікації осіб, які провели фінансову

операцію, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу, а також усі

документи, що стосуються ділових відносин з клієнтом, не менше п'яти років після

завершення ділових відносин, а всі необхідні дані про операції – не менше п’яти

років після завершення операції (при цьому строки зберігання документів можуть

бути продовжені відповідним суб'єктом державного фінансового моніторингу у

порядку, встановленому законодавством).

13. Забезпечувати на документальний запит безперешкодний доступ суб'єктів

державного фінансового моніторингу та правоохоронних органів до документів

або інформації, що міститься в них, відповідно до вимог закону.

14. За дорученням Спеціально уповноваженого органу, наданим з метою

виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави про зупинення відповідної фінансової операції як такої, що може бути пов’язана з легалізацією

(відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням

тероризму, зупиняти проведення або забезпечити моніторинг фінансової операції

відповідної особи у порядку, встановленому Спеціально уповноваженим органом

за погодженням з відповідними суб’єктами державного фінансового моніторингу.

15. Аналізувати фінансові операції, спрямовані на виявлення тих, що

підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу відповідно до ст. 16 Закону.

При цьому нотаріус, як суб’єкт первинного фінансового моніторингу

зобов'язаний самостійно здійснювати класифікацію своїх клієнтів з урахуванням

критеріїв ризиків, визначених Спеціально уповноваженим органом та органами, що

здійснюють регулювання та нагляд за їх діяльністю, під час проведення ними

фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням)

доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, і вживати

застережних заходів щодо клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик

проведення ними таких операцій.

Відповідно до ст. 8 Закону виконання обов’язків суб’єкта первинного

фінансового моніторингу забезпечується адвокатами, нотаріусами, особами, які

надають юридичні послуги, аудиторами, аудиторськими фірмами, фізичними

особами–підприємцями, які надають послуги з бухгалтерського обліку, якщо вони

беруть участь у підготовці іздійсненні правочину щодо:

– купівлі-продажу нерухомості;

– управління активами клієнта;

– управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;

– залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності та

управління ними;

– утворення юридичних осіб, забезпечення їхньої діяльності чи управління ними,

а такожкупівлі-продажу юридичних осіб.Нотаріуси, як суб'єкти первинного фінансового моніторингу не повідомляють

Спеціально уповноважений орган про свої підозри щодо фінансових операцій у разі,

якщо відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом таємниці

вчинюваних нотаріальних дій, крім випадків посвідчення договорів купівлі-продажу

нерухомого майна, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує 400 000

грн. або становить чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400 000 грн.

Нотаріуси є відповідальними за проведення фінансового моніторингу, а у разі

порушення вимог Закону України “ Про запобігання та протидію легалізації

(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню

тероризму” несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову

відповідальність згідно із законом, а також можуть бути позбавлені права

провадити певні види діяльності згідно із законом, а юридичні особи, які

здійснювали фінансові операції з легалізації (відмивання) доходів або фінансували

тероризм, можуть бути ліквідованіза рішенням суду.

Керуючись зазначеним вище, доцільно зазначити, що Законом України “ Про

запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним

шляхом, або фінансуванню тероризму”, на нотаріусів покладено нові обов’язки та

повноваження, за неналежне виконання яких настає не тільки адміністративна, але й

кримінальна відповідальність. Тому для ефективного виконання зазначених

повноважень необхідно внести зміни до чинного законодавства, в тому числі в Закон

України “Про нотаріат” та Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій

нотаріусами України.

1. Голос України від 22.05.2010. – № 93.

2. Офіційний вісник України від 08.10.2010 – 2010 р., – № 74. С. 104. Ст. 2652, код акту

52919/2010.

3. Офіційний вісник України від 06.09.2010 р., – № 65. С. 77. Ст. 2261, код акту

52567/2010

4. Чижмарь К.І, Гаєвський І. М., Актуальні питання фінансового моніторингу у сфері

запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, для

суб'єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за

діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України. Методичні рекомендації.

Офіційне видання. К.: ПрАТ “Видавництво “Київська правда”. 2010. – C. 111.

5. Офіційний вісник України вiд 22.10.2010 - 2010 р., № 78, стор. 174, стаття 2783, код

акту 53018/2010.

6. Офіційний вісник України від 06.09.2010 р., № 65, стор. 75, стаття 2260, код акту

52566/2010.

 

 

 

 

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук