Головна

О.С. Мазур ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ 2005


Тема 4. Договір майнового найму (оренди)

Анотація

Поняття, особливості та види зобов'язань з передачі мат в користування. Сторони І предмет договору майнового наі му. Форма і строк договору майнового найму. Укладення догс вору майнового найму. Права І обов'язки наймодавця і найма ча. Виконання договору. Доля поліпшень найнятого майщі Наслідки невиконання сторонами своїх зобов'язань. Припщ нення договору майнового найму. Дострокове розірванні майнового найму. Поняття договору оренди. Оренда майні державних підприємств. Особливість суб'єктного склащ договору оренди і об'єкт договору оренди. Суттєві умові договору оренди. Визначення розміру орендної плати. Прав\ та обов'язки сторін. Припинення договору. Поняття та вис лізингу. Права і обов'язки сторін. Припинення договору.

Література

1. Бірюков І.А., Заїка Ю.О., Підопригора О.О. Цивільне прайУкраїни: Курс лекцій. — К.: НАВСУ, 2001.

2. Дзера О.В., Кузнецова Н.С. Цивільне право України. —

га друга. — К., 2004. .(

3. Цивільний кодекс України: Офіційне видання. — К.: АтІка,2003. — 416 с

4. Цивільне право України: Підручник // Є.О. ХаритоновН.О. Саніахметова. — К.: Істина, 2003. — 776 с

Матеріал для вивчення

Договір майнового найму (оренди) — це цивільно-правовий до$ за яким наймодавець передає або зобов'язується передати наш майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК Укра

З точки зору загальної характеристики цивільно-правових дог договір найму (оренди) є двостороннім, консенсуальним або рі ним, оплатним. Договір найму (оренди) є двостороннім, кожна зі сторін цього договору (наймодавець та наймач) несе на користь іншої сторони. Договір найму (оренди) є оплатним, OCKIJ наймодавець за виконання своїх обов'язків з передачі майна у кс тування наймачеві повинен отримати від останнього зустрічне нг у вигляді внесення орендної плати.

Договір найму (оренди) належить до категорії цивільно-правових поговорів про пе

редачу майна у користування. Передача майна наймачеві не супроводжується переходом до нього права власності це майно. Останній отримує лише право користування майном. Ця ознака відрізняє договір найму (оренди) від таких договорів, як купівля-продаж, міна, позика.

Елементи договору найму (оренди). Сторонами договору найму (оренди) є наймодавець (орендодавець) та наймач (орендар). Заимодавцем можуть виступати будь-які особи: фізичні, юридичні особи, держава, адміністративно-територіальні утворення тощо. Лише в деяких різновидах договору найму законодавець установлює обмеження щодо суб'єктного складу наймодавця (договір оренди державного та комунального майна, договір прокату). Наймодавцем речі за договором оренди може бути її власник або особа, якій належать майнові права. Предметом договору найму (оренди) може бути річ, яка визначена Індивідуальними ознаками і зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ), а також майнові права (ст. 760 ЦК України). Зокрема, об'єктом договору найму (оренди) можуть виступати цілісні майнові комплекси підприємств, земельні ділянки та інші природні об'єкти, будівлі, споруди та інші об'єкти нерухомості, транспортні засоби, рухоме майно. Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути об'єктом договору найму (ч. 1 ст. 760). Так, не можуть здаватися в найм (оренду) речі, вилучені із цивільного обігу. Речі, обмежені в обігу, можуть здаватися в оренду лише суб'єктами, які мають відповідні повноваження на використання таких речей. ЦК України ввів новий об'єкт договору найму (оренди) — майнові права. До майнових прав, що можуть передаватися в оренду, можна віднести майнові права автора та володільця об'єкта промислової власності, а також права на чужі речі.

ЦК України не містить окремих положень щодо форми договору найму (оренди). У зв'язку з цим на відносини найму (оренди) поширюються загальні положення статей 205-210 щодо форми правочинів.

ЦК України визначає, що договір найму укладається на строк, Установлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України), але при цьому Допускається і укладення договору найму без зазначення в ньому строку оренди майна. В такому випадку договір найму вважатиметься Укладеним на невизначений строк. Правові наслідки укладення Договору найму без зазначення строку полягають у тому, що кожна із сторін такого договору може відмовитися від нього у будь-який час,

 

196

197

письмово попередивши про це іншу сторону за один місяць, а найму нерухомого майна — за три місяці (ч. 2 ст. 763 ЦК Ущ

Законом можуть бути передбачені максимальні (граничні) договору найму окремих видів майна. В цьому випадку незалез того, чи вказали сторони будь-який строк у договорі, чи вирії укласти його на невизначений строк, після спливу встановлеї законі максимального (граничного) строку договір найму вважаті ся припиненим (ч. З ст. 763).

В разі якщо наймач продовжує користуватися майном закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень ні давця протягом одного місяця договір вважається продовжені строк, який був раніше встановлений договором (ст. 763).

Зміст договору найму (оренди). Зміст договору найму собою сукупність усіх його умов, що, зокрема, конкретизують та обов'язки наймодавця та наймача, які вони приймають на се< договором.

Обов'язки наймодавця. До основних умов договору, що пе чають обов'язки наймодавця, відносять умови про майно (об'єкт_щ ди) та про порядок і строки передачі його наймачеві. Коло обов'і наймодавця залежить від того, чи є договір найму реальною чи кої суальною угодою. Основним обов'язком наймодавця у консенсуг договорі найму є обов'язок передати наймачеві майно у користуї негайно або у строк, установлений договором найму (ст. 761 України). У разі невиконання зазначеного обов'язку наймода наймач має право вимагати від наймодавця передачі майї відшкодування збитків, завданих затримкою. Наймодавець зо( заний передати річ наймачеві у стані та у комплекті, що відлові умовам договору найму та призначенню речі (ч.І ст. 767 ЦК Укрг ЦК зобов'язує наймача перевірити справність речі у присуті наймодавця. В разі, якщо наймач у момент передачі речі у і володіння не переконається у її справності, річ вважається такої ' передана йому в належному стані (ч. З ст. 767 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 767 ЦК України, наймодавець зобов'язаі попередити наймача про особливі властивості та недоліки речУ йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоре майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження речі під час користування нею. Таке повідомлення звільняє наймо/ від відповідальності за шкоду, заподіяну особливими властивої або недоліками речі, що передана в найм.

198

ЦК України містить правило про можливість сторін домовлятися

0 надання наймодавцем гарантій якості речі. Такі гарантії можуть

даватися наймодавцем лише на весь строк користування річчю (ч. І

т  768). Існування гарантії наймодавця надає наймачеві додаткові

права в разі виявлення недоліків, що перешкоджають використанню

речі відповідно до договору. В цьому разі наймач має право за своїм

вибором вимагати (ч. 2 ст. 768 ЦК України):

1) заміни речі, якщо це можливо;

2) відповідного зменшення розміру плати за користування річчю;

3) безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування витратна їх усунення;

4) розірвання договору і відшкодування збитків, які були йомузавдані.

Обов'язки наймодавця не вичерпуються періодом передачі речі наймачеві. Ряд обов'язків ЦК покладає на нього і в період дії договору найму. Так, відповідно до ч. 2 ст, 776 ЦК України наймодавець зобов'язаний за свій рахунок проводити капітальний ремонт речі, переданої у найм. Зазначене правило є диспозитивним; сторони в договорі можуть покласти обов'язок проведення капітального ремонту речі на наймача. Капітальний ремонт повинен проводитися наймодавцем у термін, зазначений у договорі, а якщо в договорі такий термін не зазначений або капітальний ремонт спричинений невідкладною потребою — у розумний термін. У разі невиконання наймодавцем даного обов'язку, в разі якщо непроведения капітального ремонту речі перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, капітальний ремонт може бути проведений наймачем, який має право зарахувати вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю або вимагати відшкодування вартості ремонту. До того ж, якщо капітальний ремонт наймодавцем не проведено, наймач може вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Обов'язки наймача. По-перше, наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення або умов договору (ч. 1 ст. 773 ЦК України). В цьому разі законодавець робить акцент не на обов'язку користуватися річчю, оскільки не передбачає для наймодавця негативних наслідків на той випадок, якщо він не використовуватиме Річ, а саме на обов'язку користуватися річчю відповідно до умов Договору або її призначення. Як негативний наслідок невиконання Цього обов'язку наймачем законодавець передбачив право наймодавця вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ч. 2 ст. 773).

199

У процесі користування річчю наймач зобов'язаний утримуЕ и" у належному стані та проводити за свій рахунок поточний рем« речі, якщо інше не встановлено в договорі (ч. 1 ст. 776 ЦК Украй

Відповідно до ч. І ст. 774 ЦК України, передача наймачем ре користування іншій особі (піднайм) можливе лише за зго наймодавця, якщо інше не передбачено законом або договором. CTJ договору піднайму не може перевищувати строку договору найму, зв'язку з цим у разі дострокового припинення (розірвання на вим< однієї із сторін) договору найму, договір піднайму також автомати припиниться. До договору піднайму застосовуються положення договір найму. У відносинах піднайму наймач отримує віднос піднаймача всі права та обов'язки наймодавця. В свою чергу піднайї має права та обов'язки наймача. При цьому піднаймач не встуг якісь відносини із наймодавцем. Перед останнім відповідальним: стан речі та внесення орендних платежів залишається наймач.

Договором або законом на наймача може бути покладеї обов'язок за свій рахунок застрахувати річ, що передана у найм (» ст. 771 ЦК України). Така умова найчастіше трапляється у догової лізингу і оренди державного та комунального майна.

Інший основний обов'язок наймача полягає у своєчасному внесет плати за користування майном, розмір якої встановлюється говором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України). Слід зазначити, що нет жаючи на те, що розмір плати за користування річчю належить істотних умов договору найму, як І будь-якого іншого сплатного де вору, невстановлення його в договорі не тягнутиме за собою визнг такого договору неукладеним. Це стало можливим у зв'язку з що законодавець установив правило визначення розміру ореї плати, якщо сторони не зробили цього в договорі. Відповідно до ст. 762, в такому разі розмір плати за користування річчю визначає! з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, що маї істотне значення.

Якщо інше не передбачено договором, плата за користуваї майном вноситься щомісячно (ч. 5 ст. 762 ЦК України). ЦКдопус встановлення законом або договором періодичного перегляду та зі (індексації) розміру плати за користування майном (ч. З ст. 71 Сторони можуть визначити обов'язковий періодичний перегляд розі орендної плати або її індексації відповідно до якихось об'єктиві умов (курсу національної валюти, рівня інфляції).

На вимогу наймача розмір плати за користування майном мс

200

бути зменшений, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася (ч. 4 ст. 762 ЦК України). Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ч. 6 ст. 762 ЦК України). При цьому слід зазначити, що такі обставини мають стосуватися самого майна, а не особи наймача. Так, наприклад, якщо можливість користуватися орендованою квартирою у наймача зменшилася у зв'язку з тим, що він був відправлений у відрядження в інше місто, це не слугуватиме підставою для зменшення плати за користування квартирою або звільнення наймача від плати.

Ще одним основним обов'язком наймача є обов'язок повернути річ після закінчення строку найму або припинення договору найму за інших підстав. За ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому її було одержано, з урахуванням нормального зношування або у стані, який було обумовлено в договорі. В разі, якщо такий обов'язок не буде виконаний наймачем, він повинен сплатити наймодавцеві неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Наймодавець, звичайно, має право вимагати повернення свого майна у примусовому порядку.

Припинення договору найму. Договір найму (оренди) припиняється як на загальних підставах припинення зобов'язань, передбачених ЦК України, так і у разі виникнення спеціальних підстав, зазначених у главі 58 цього Кодексу.

Спеціальні підстави припинення договору найму можна поділити на дві групи:

а) об'єктивні, які не залежать БІД ВОЛІ сторін;

б) суб'єктивні — розірвання або відмова від договору однією ізсторін або за згодою сторін.

Спеціальними об'єктивними підставами припинення договору найму за ст. 781 ЦК України є: смерть фізичної особи-наймача та ліквідація юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем. При цьому ліквідація юридичної особи завжди тягнутиме за собою припинення договору найму, незалежно від волі сторін. Що стосується смерті фізичної особи-наймача, то зазначена підстава є диспозитивною: закон або сторони в договорі можуть передбачити продовження дії Договору найму і після смерті наймача.

Суб'єктивні підстави припинення відносин найму можна розділити на три основні форми:

201

 

1) розірвання договору за згодою сторін — це загальна підсіприпинення зобов'язання, яка стосується І договору найму;

2) відмова від договору;

3) розірвання договору на вимогу якоїсь зі сторін.

Наймач має право розірвати договір найму у разі, якщо найї давець передав у користування річ, якість якої не відповідає умої договору та призначенню речі, а також якщо наймодавець не викої свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі (ст. 7J ЦК України).

Окремі види договорів найму (оренди). ЦК України врї лював п'ять видів договору найму:

1) прокат;

2) найм (оренда) земельних ділянок;

3) найм (оренда) будівлі або іншої капітальної споруди;

4) найм (оренда) транспортного засобу;

5) лізинг.

Прокат. За договором прокату наймодавець, який здійсні підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає а< зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плаї на певний строк (ч.  1 ст. 787 ЦК України). Прокат являє собс короткостроковий найм майна, при якому предмет прокату багат разово використовується різними наймачами. Договір прокату, як) інші види договорів найму, є сплатним, консенсуальним або реальниі двостороннім.

Наймач не має права здавати в піднайм майно, надане йому договором прокату. Даний обов'язок є імперативним та не може буї змінений угодою сторін.

Найм (оренда) земельної ділянки. Стаття 792 визначає, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобові зується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений доі вором строк у володіння та користування за плату. Частина ст. 792 має відсильний характер, вона відсилає до спеціальних норі тивних актів, що регулюють відносини щодо оренди земельних ділянс На сьогодні такими нормативними актами є новий Земельний кодеї України від 25 жовтня 2001 p., а також Закон України „Про ореї землі" від 6 жовтня 1998 p., зі змінами та доповненнями.

Орендодавцем земельної ділянки є їх власники або уповноважеі особи (ч. 5 ст. 93 Земельного кодексу). Закон України „Про орещ землі" уточнює, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни

202

юридичні особи України, у власності яких перебувають земельні ділянки. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є органи місцевого самоврядування. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів АР Крим та Кабінет Міністрів України у межах їх повноважень.

Що стосується орендарів земельних ділянок, то Закон визначає обмежений суб'єктний склад лише щодо оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Орендарями таких земельних ділянок можуть бути юридичні особи, установчими документами яких передбачено здійснення цього виду діяльності, а також фізичні особи, які мають необхідну кваліфікацію або досвід роботи у сільському господарстві (ч- 3 ст. 6 Закону України „Про оренду землі"). Решта земельних ділянок допускається до передачі в оренду суб'єктам цивільних правовідносин.

Об'єктами оренди є земельні ділянки. Вони можуть передаватися у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Земельний кодекс України визначає два види оренди землі залежно від строку договору: короткострокова оренда — на строк до 5 років та довгострокова оренда — не більше 50 років. Договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі. Договір оренди земельної ділянки на строк понад 50 років обов'язково посвідчується нотаріально. Договір оренди на строк до п'яти років може бути нотаріально посвідчений за бажанням сторін (ч. З ст. 13 Закону України „Про оренду землі"). Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації (ст. 18 Закону України „Про оренду землі").

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди; термін Договору оренди; орендна плата; цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки; сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Найм (оренда) будівлі або іншої капітальної споруди. Об'єктом договору є будівлі та капітальні споруди. Будівлі та споруди нерозривно пов'язані із земельною ділянкою, на якій вони розміщуються.

203

Саме ця обставина і зумовила виділення договору оренди будівлі: іншої капітальної споруди в окремий вид договору найму. Цивілі кодекс не дає нормативного визначення будівлі та капітальної спо В цивільному обігу будівля слугує для постійного перебування в людей з метою роботи або проживання; споруда призначається:, технічних цілей, люди там перебувають лише тимчасово. Пі юридичного значення з точки зору особливостей правового реї вання поділ об'єктів нерухомості на будівлі та споруди не має.

ЦК України (ст. 793) встановлює обов'язкову письмову ф< договору найму будівлі, іншої капітальної споруди або їх ок частини. Якщо договір найму укладається на строк на один рік і білі то він підлягає нотаріальному посвідченню.

Зміст договору найму будівель та споруд (порівняно зі зміс звичайного договору найму) не набув якихось особливих змін.

Найм (оренда) транспортного засобу. Найм транспортних, бів виділяється в окремий різновид договору найму, виходячи з ливостей його об'єкта, яким є повітряні, морські, річкові судна, кож наземні самохідні транспортні засоби тощо (ч. 1 ст. 798 ЦК Украї

Наймодавцем транспортного засобу можуть бути будь-який власник або особа, уповноважена передавати транспортний засіб у Як правило, це є спеціалізована транспортна організація, яка вс парком транспортних засобів. Не заборонено здавати транспорт у і фізичним особам. Перелік транспортних засобів, які можуть бути nej в оренду, визначається видами транспорту: морського, наземі річкового, повітряного. Перелік, установлений ст. 798, не є вичерш появою нових видів транспорту він може бути розширений. Договір иЩ транспортного засобу має бути укладений у письмовій формі, незале від його строку та вартості майна (ч.і ст.799). Договір найму за фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Договір нлі транспортного засобу не підлягає державній реєстрації, причому, нг якщо сам транспортний засіб (автомобіль) і реєструється у відлови державних органах, така реєстрація стосується самої речі та П( власності на неї і не потрібна, якщо не відбувається зміни влас тобто не стосується відносин оренди транспортного засобу.

На доповнення до звичайних обов'язків наймач повинен:

1) підтримувати транспортний засіб у належному технічному сі (ч. 1 ст. 801). Відповідно протягом дії договору найму наймач повні проводити і капітальний, і поточний ремонт. Наймодавець на цей ст повністю позбавлений обов'язку утримувати транспортний засіб.

204

2) нести витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу. в тому числі зі сплатою податків та Інших платежів.

Відповідальність сторін договору найму транспортного засобу одна перед одною будується на загальних нормах договірного права. Так, наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 803). Відповідальність перед третіми особами за шкоду, заподіяну у зв'язку з використанням транспортного засобу, несе наймач як його володілець за нормами деліктного права.

Лізинг. За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати іншій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) (ст. 806 ЦК).

ЦК майже не містить норм, які стосуються безпосереднього врегулювання лізингових відносин, відсилаючи до спеціального законодавства, яким є Закон України „Про лізинг".

Договір лізингу, як І інші договори найму, може бути як реальним, так І консенсуальним договором. Лізингоодержувач за договором зобов'язаний вносити періодичні платежі за користування отриманим у лізинг майном, отже, договір лізингу є сплатним.

Сторонами договору лізингу є лізингодавець, який є власником майна і надає його у тимчасове користування за певну винагороду, і лізингоодержувач — особа, яка набуває за договором право володіння і користування цим майном.

Стаття 3 Закону України „Про лізинг" допускає участь в якості сторони в договорі лізингу тільки суб'єктів підприємницької діяльності. Об'єктом (предметом) договору лізингу може бути будь-яке рухоме ' нерухоме майно, що належить до основних фондів, яке не заборонене До вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (п. 1 ст. 2 Закону України „Про лізинг"). Подібна норма міститься і у ст. 807 ЦК України. Законодавство обмежує майно як предмет договору лізингу віднесенням його до основних фондів підприємства. Це можуть бути речі як рухомі, так і нерухомі, хоч на практиці лізинг нерухомих речей трапляється досить рідко.

Основною класифікацією договорів лізингу є їх розподіл на

205

фінансовий та оперативний лізинг, який міститься в Законі Укрг „Про лізинг" від 16 грудня 1997 р. Фінансовий лізинг — це доі лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач за своїм заі ленням отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізі на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків тості об'єкта лізингу, визначеної у день укладення договору.

Оперативний лізинг — це договір лізингу, в результаті укладе якого лізингоодержувач за своїм замовленням отримує у ПЛЇ користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший ст( за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеі в день укладення договору.

Фінансовому лізингу взагалі властиві такі риси:

— строк, на який передається майно в тимчасове користувачнаближається за тривалістю до строку експлуатації та амортш»всієї або більшої частини вартості майна;

— протягом строку договору лізингодавець за рахунок лізингплатежів повертає собі вартість майна і отримує прибуток від лізингугоди;

— у лізингових відносинах, як правило, бере участь третя <jjрона — виробник або постачальник;

— не передбачається ніякого обслуговування об'єкта лізиібоку лізингодавця; технічне обслуговування, страхування тощо поідаються на лізингоодержувача;

— як правило, після закінчення строку договору право власнена об'єкт лізингу переходить до лізингоодержувача, хоч не забороються й інші варіанти.

Об'єкти угоди при фінансовому лізингу часто мають високу в) тість. Це можуть бути виробничі комплекси, коштовна техніка, аві білі тощо.

Характерні ознаки оперативного лізингу:

— об'єкт оперативного лізингу лізингова компанія, як правіпридбаває заздалегідь, ще не знаючи конкретного лізингоодержува

— лізингодавець не відшкодовує всі свої витрати за рахуїлізингових платежів від одного лізингоодержувача, отже, лізинікомпанія повинна вивчати і ринок товарів second hand;

— лізинговий контракт укладається на строк 2-5 років, якізначно коротшим, ніж строк амортизації обладнання;

— обов'язки з утримання та обслуговування майна, а такожризики покладаються на лізингодавця;

— ставка лізингових платежів звичайно вища, ніж за договором фінансового лізингу; це пояснюється неповною окупністю витрат лізингодавця та його бажанням уникнути ризиків, які є більшими, ніж при фінансовому лізингу (ризик не знайти орендаря на весь обсяг обладнання, ризик поломки об'єкта угоди тощо).

Крім зазначених різновидів договору лізингу, світовій практиці відомі ще такі види договорів лізингу, як пайовий лізинг, міжнародний лізинг, лізинг second hand тощо.

Щодо форми договору лізингу, то, зважаючи на те, що відносини лізингу мають довгостроковий та складний характер, законодавець у ст. 6 Закону встановив для договорів лізину обов'язкову письмову форму. Взагалі договори лізингу не підлягають державній реєстрації, але обов'язковість реєстрації встановлена законом у випадках, якщо: об'єктом лізингу є державне майно; договір пайового лізингу передбачає залучення державних коштів; дл# забезпечення виконання лізингового договору залучаються державні гарантії.

Контрольні питання

1. Що являє собою договір майнового найму?

2. Які істотні умови договору найму?

3. Визначте зміст договору найму.

4. Яка відповідальність передбачена законом за порушеннясторонами обов'язків за договором найму?

5. Охарактеризуйте поняття і ознаки договору оренди.

6. Які істотні умови договору оренди?

7. Розкрийте зміст договору оренди.

8. В якому порядку укладається і припиняється договір оренди?

9. В чому полягають правові наслідки припинення чи розірваннядоговору оренди?

 

10. Що таке договір оренди землі?

11. Що таке договір лізингу?

12. Розкрийте зміст термінів „прямий", „непрямий", „зворотній ,..лізинг", „фінансовий", „оперативний", „па#овий". „міжнародний .

13. Які істотні умови договору лізингу?

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук