Головна

О.С. Мазур ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ 2005


Тема 3. Договори про реалізацію сільськогосподарської

продукції

Анотація

Поняття та визначення договору контрактації. Відмінність договору контрактації від договору поставки, купівлі-продажу. Закупівля сільськогосподарської продукції для державних потреб. Сторони в договорі контрактації. Порядок укладення договору контрактації та його зміст. Предмет договору. Строки здачі продукції. Ціна продукції. Місце приймання-здані продукції. Права та обов'язки сторін. Виконання договору. Майнова відповідальність сторін за неналежне виконання І за невиконання зобов'язань за договором контрактації.

Література

1. Бірюков І.А., Заїка Ю.О., Підопригора О.О. Цивільне правоУкраїни: Курс лекцій. — К.: НАВСУ, 2001.

2. Дзера О.В., Кузнецова Н.С. Цивільне право України. —Книга друга. — К., 2004.

3. Цивільний кодекс України: Офіційне видання. — К.: Атіка,2003.— 416 с.

4. Цивільне право України: Підручник // Є.О. Харитонов,Н.О. Саніахметова. — К.: Істина, 2003. — 776 с

Матеріал для вивчення

Формування державних ресурсів сільськогосподарської продукції, забезпечення населення продовольством, а переробних підприємств -Необхідною сировиною значною мірою залежать від чітко налагодженої системи договірних відносин із закупівель цієї продукції у її виробників.

189

Забезпечення потреб у продукції сільського господарства для бю;ної сфери, формування державного резервного та елітного насіннфондів і генетичного фонду у тваринництві здійснюється чдержавний контракт. Виробники сільгосппродукції самостійно розряджаються своєю продукцією, реалізуючи її за державними конттами та іншими договорами через біржі, торгові та контрактові будніїзаготівельні та посередницькі організації. "

В міру налагодження діяльності спеціалізованих аграрних закупівлі частини сільгосппродукції здійснюються шляхом то ф'ючерсними та форвардними контрактами на цих біржах. Оскіґ біржова торгівля сільгосппродукцією ще н

е досягла належного ріі заготівельні та інші організації закуповують цю продукцію бег- редньо у її виробників переважно за договорами контрактації.

За договором контрактації виробник сільгосппродукції зо( зується виробити і передати заготівельникові такої продукції (коні тантові) у власність, повне господарське відання або операті управління вироблену ним продукцію в обумовлені договором сті у кількості та асортименті, передбачених цим договором, а конті тант — сприяти виробникові у виробництві ним сільгосппроду прийняти та оплатити її за обумовленими цінами. До відносин? договором контрактації застосовуються загальні положення про дог™ купівлі-продажу і правила про договори поставки, якщо інше ! передбачено договором, законом або не випливає з характеру віднг сторін (п. 2 ст. 712 ЦК України).

Сторонами у договорі контрактації є, з одного боку, підприємці організації, на які у встановленому порядку покладено фуні державної закупівлі сільгосппродукції (заготівельні, переро( торговельні тощо). Зокрема, замовниками сільгосппродукції, що ре зується за державним контрактом, виступають міністерства, відоме! установи та організації, яким виділено з цією метою кошти з держави бюджету. Замовниками продукції за регіональними державний контрактами можуть бути організації, яким виділено кошти з місцево

бюджету.

Друга сторона в договорах контрактації — це підприємства організації будь-яких форм власності, що виробляють сільгоспродуг" До них належать: колективні сільськогосподарські підприємсі селянські (фермерські) та інші господарства, підсобні господарем об'єднань у промисловості, дослідно-виробничі господарства сільсИ господарських навчальних закладів і науково-дослідних інститу

190

селекційні та дослідні станції тощо. Отже, коротко сторони у договорі можна назвати так: заготівельник і господарство. Іноді заготівельник видає господарству так звану відвантажувальну рознарядку про відправку продукції не за своєю адресою, а за адресою іншої організації-одержувача, з якою він перебуває у договірних відносинах з поставки. Тоді просування сільгосппродукції від господарства до споживача (промислового чи торговельного підприємства) оформляється двома договорами — договором контрактації і договором поставки. Договір поставки зв'язує заготівельника та одержувача продукції.

Предметом договору контрактації є сільгосппродукція у сирому вигляді або така, що пройшла первинну обробку. Проте при укладенні договору сторони можуть передбачити, що в рахунок виконання зобов'язань щодо здачі продукції у свіжому (натуральному) вигляді господарство частину продукції продає у переробленому вигляді. За предметом і змістом договір контрактації близький до договорів купівлі-продажу і поставки.

Сільгосппродукція у сирому вигляді є предметом договору поставки, якщо він укладений між заготівельною організацією і промисловим підприємством. На реалізацію переробленої продукції укладається договір поставки. Щоб уникнути укладення двох договорів з одним господарством на реалізацію сільгосппродукції у сирому вигляді і окремо у переробленому вигляді, укладають тільки договір контрактації. Сторонам надається можливість вибору правової форми реалізації сільгосппродукції (купівля-продаж, контрактація, поставка, комісія тощо). В укладенні договору контрактації найбільш зацікавлене господарство, оскільки за цим договором на заготівельника можуть покладатися зобов'язання, зокрема щодо сприяння в організації виробництва сільгосппродукції, забезпечення господарства тарою і пакувальними матеріалами, відпуску промислових чи продовольчих товарів або комбікормів у порядку зустрічного продажу тощо, що не передбачено законодавством про поставки.

Укладення договорів на реалізацію сільгосппродукції на спеціалізованих аграрних біржах визначається правилами організації та проведення торгів ф'ючерсними та форвардними контрактами під закупівлю сільгосппродукції та продуктів її переробки. Договірні відносини з контрактації регулюються типовими договорами контрактації та іншими нормативними актами.

Зміст та виконання договору контрактації. За договором контрактації господарство і заготівельник пов'язані взаємними правами

191

та обов'язками. У ньому мають бути зазначені назва, кількіст видами продукції), якість, ціна, строки, загальна сума догової умови доставки, місця здавання-приймання, вимоги до тари й упаї порядок розрахунків,  обов'язки заготівельника щодо на; господарству допомоги в організації виробництва сільгосппродуі ЇЇ транспортування на приймальний пункт заготівельника, ВЗІ майнова відповідальність сторін за порушення договору та інші які сторони визнають за необхідне передбачити у договорі.

Кількість та асортимент сільгосппродукції, належн< закупівлі, визначаються у договорах відповідно до державного коні ту або на розсуд сторін. У договорі окремо зазначається кілі продукції, яку буде продано у сирому і переробленому вигляді.

За якістю продукція, яку продає господарство, має ві стандартам, технічним умовам, правилам ветеринарного та саніта( нагляду. Отже, заготівельник має право або повністю відмовитис) недоброякісної продукції, або прийняти її за ціною, яка відпої дійсній якості продукції.

Важливою умовою в договорі контрактації є строки здачі прої заготівельникові, їх зазначають у договорах з урахуванням пори дозрії культур, умов виробництва, переробки та зберігання. За погоджені заготівельником господарство може достроково здати продукцію у наступних здавальних періодів. Невід'ємною частиною догової погоджені між сторонами графіки доставки, які конкретизують сі здачі продукції. Господарство телеграфом повідомляє заготівельникам час відвантаження продукції. Днем виконання господарством зобов'ї за договором вважається дата складання приймально-здавалы документа під час здачі продукції У господарстві або на приймг здавальному пункті заготівельника, а в разі відвантаженні одержувачеві — день здачі продукції транспортній організації.

У договорі зазначають пункти здавання-приймання сільгосппрод У разі, якщо згідно з умовами договору прийняття продукції здійснюєі в місці перебування заготівельника або іншому зазначеному ним мі заготівельник не має права відмовитися від прийняття продукції, відповідає умовам договору і передана заготівельникові в обумовлю договором строк. Доки не завершено повний перехід до приймаї продукції заготівельником безпосередньо у господарствах, у догов< контрактації зазначають окремо обсяги продукції, яку:

а) доставляє господарство безпосередньо роздрібним торговельї підприємствам;

192

б) приймає заготівельник безпосередньо в господарстві;

в) приймає  заготівельник на своїх приймальних пунктах,везения, експедирування та розвантаження законтрактованоїодукшї провадяться за рахунок заготівельних організацій.

Заготівельник зобов'язаний прийняти доставлену на приймальний VHKT продукцію, не допускаючи простою транспортних засобів понад становлені строки. В товарно-транспортних накладних зазначається «ас прибуття транспорту І час закінчення навантаження або вивантаження продукції. Якщо продукцію приймають не безпосередньо в господарстві, то пред'явленою до здачі вважається продукція, доставлена господарством на приймальний пункт (підприємство) відповідно до договору чи погодженого графіка.

Приймання сільгосппродукції за кількістю та якістю здійснюється в порядку і строки, встановлені стандартами, типовими договорами контрактації, відповідними інструкціями. Якщо в нормативних актах таких умов не передбачено, сторони можуть визначити їх у договорі.

У разі відмови від приймання продукції заготівельник повинен заявити господарству про факт відмови у письмовій формі (позначення на товарно-транспортній накладній), телеграфом тощо. Якщо заготівельник ухиляється від письмової заяви про відмову від приймання продукції, господарство складає про це акт з участю державного інспектора із заготівель І якості продукції або іншого представника управління сільського господарства і продовольства, або представника іншої незацікавленої організації. В разі відмови заготівельника прийняти продукцію, ідо швидко псується, пред'явлену відповідно до умов договору і погодженого графіка, господарство може реалізувати цю продукцію державним, кооперативним організаціям і на ринку за договірними цінами з включенням зазначеної продукції у виконання зобов'язань з контрактації- При цьому заготівельні організації не звільняються від відповідальності за необгрунтовану відмову прийняти продукцію.

Заготівельник повинен своєчасно і повністю розрахуватися за одержану продукцію. При укладенні сільськогосподарськими товаровиробниками договору контрактації із заготівельними підприємствами використовуються орієнтовні стартові закупівельні ціни. Ці ціни індексуються у зв'язку з інфляційними процесами відповідно до встановленого порядку,  що обов'язково обумовлюється договорами

Контрактації.

Відповідальність сторін за порушення договору контрактації. За невиконання або неналежне виконання сторонами своїх

193

обов'язків за договором контрактації передбачено майнову відповц ність у формі неустойки і відшкодування збитків. У разі невикор договору за кількістю, асортиментом і строками здачі сільгосппро; господарства сплачують заготівельним організаціям і nepepot підприємствам неустойку, розмір якої встановлюється у догої відсотковому відношенні до вартості недопоставлено'! проду цінами, обумовленими в договорі, з урахуванням їх індексації у зв'і з інфляційними процесами, крім випадків недобору продукції внас стихійного лиха.

У сфері контрактації діє вимога реального виконання зобов'ї кількість продукції, не зданої господарством у встановлені догої періоди (строки), підлягає здачі в інші строки, погоджені стороні зарахуванню в період її фактичної здачі, за винятком тих видів про; виробництво яких має сезонний характер і поповнити нездану кілмі їх неможливо. Штраф за нездачу господарством продукції обчислюєі виходячи лише з вартості продукції, не зданої у попередньому щ Господарство відповідає також за неповернення тари, наданої заготівельником, відшкодовує заготівельникові збитки, яких він з у зв'язку з тим, що господарство не підготувало продукцію до з; місці і не попередило про це заготівельника тощо.

З господарства, яке уклало договір контрактації, не може стягнуто штраф за неналежну якість продукції, якщо Інше не лі бачено інструкціями, правилами про порядок проведення закупні або в договорі за згодою обох сторін установлено санкції за порушення. Заготівельникові не надано право стягувати з господа вартість недоброякісної продукції у безспірному порядку. Як ст< у договорі поставки заготівельник відповідає за неналежну продукції перед споживачем (одержувачем). Проте він не має перекласти на господарство під виглядом збитків суми штрй сплачених одержувачам за поставку сільгосппродукції неї якості, крім випадків, коли господарство, не пред'явивши про; заготівельникові для приймання, відвантажило її одержувачеві.-

За невиконання договірних зобов'язань з приймання про; заготівельник сплачує товаровиробникові неустойку у такому саі розмірі, в якому товаровиробник відповідає перед контрактант©! несвоєчасну здачу продукції. Контрактант, крім того, відшко; виробникові продукції фактичні витрати, пов'язані з доставкою! обидва кінці (якщо ця продукція завозилася до місця приймі транспортними засобами господарства).

Відповідальність сторін за порушення договору контрактації будується на принципі вини (умислу або необережності). Сторона поговору контрактації, яка порушила зобов'язання, не несе відповідальності, якщо доведе, що воно сталося внаслідок випадку або непереборної сили, до якої відносять зокрема, стихійні лиха або інші несприятливі умови виробництва сільгосппродукції в конкретний період року. Так, господарство звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язань за договором, якщо їх не виконано внаслідок стихійного лиха чи інших несприятливих умов або з вини заготівельника. Питання про те, чи є певна обставина стихійним лихом, вирішується згідно з правилами, які застосовують при страхуванні майна сільськогосподарських товаровиробників. До інших несприятливих умов відносять природні та інші об'єктивні фактори, які свідчать про відсутність бини господарства (наприклад, заборона здавати худобу у зв'язку з її масовим захворюванням). Доказами на підтвердження цих обставин можуть бути висновки державної інспекції із заготівель та якості продукції, довідки ветеринарного нагляду, довідки метеослужби, акти, складені за участю представника страхової організації тощо. Вина заготівельника полягає у ненаданні допомоги в організації виробництва і транспортуванні продукції на приймальний пункт, непогодженні графіка здачі, незабезпеченні тарою і пакувальними матеріалами тощо. При виникненні спорів господарські суди оцінюють подані господарством документи, з'ясовують, на яких площах загинули посіви, чи була можливість здати хоч би частину продукції за рахунок знятого врожаю з інших площ, чи вживало господарство заходів, щоб запобігти негативним наслідкам стихійного лиха або іншим несприятливим умовам. З урахуванням усіх цих обставин і вирішується питання про звільнення господарства від відповідальності за невиконання зобов'язання за договором контрактації.

Контрольні питання,

1. Дайте визначення договору контрактації.

2. Розкрийте особливості договору контрактації.

3. Дайте характеристику змісту договору контрактації.

4. Що є предметом договору контрактації?

5. Яка відповідальність передбачається за невиконання договорук°нтрактацїї?

 

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук