Головна

О.С. Мазур ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ 2005


Тема 4. Об'єкти цивільних прав Анотація Поняття та види об'єктів цивільних прав. Речі як об'єкти цивільних правовідносин. Види речей і особливості їх цивільно-правового режиму. Дозвільний порядок набуття окремих речей. Гроші. Цінні папери. Види цінних паперів. Майно. Дії, послуги, продукти творчої діяльності як об'єкти цивільних прав. Особисті немайнові блага (ім'я, честь, гідність, ділова репутація) як об'єкти цивільних прав. Основна література 1. Бірюков 1.А., Заїка Ю.О., Підопригора О.О. Цивільне правоУкраїни: Курс лекцій. — К.: НАВСУ, 2001. 2. Дзера О.В., Кузнецова Н.С. Цивільне право України. —Книга перша. — К., 2002. 3. Цивільний кодекс України: Офіційне видання. — К.: АтІка,2003. — 416 с 4. Цивільне право України: Підручник // Є.О. Харитонов,Н.О. Саніахметова. — К.: Істина, 2003. — 776 с Додаткова література 1. Корнеєв В. Правовий режим функціонування ринку облігаційвнутрішньої державної позики  // Право України. — 1999. —№ П.—С 41-45. 2. Ромовська 3. Особисті немайнові права фізичних осіб //Українське право. — 1997. — Число 1. — С 47-60. 56 57 Матеріал для вивчення Під об'єктом цивільних прав розуміють матеріальні та нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини. Об'єкти цивільних прав та об'єкти цивільних правовідносин — поняття тотожні. Стаття 177 ЦК України відносить до об'єктів цивільних прав речі, включаючи гроші та цінні папери, інше майно, у тому числі майнові права, роботи та послуги, результати творчої діяльності, службову та комерційну таємницю, особисті немайнові блага та інші матеріальні І нематеріальні блага. За критерієм їх оборотоздатності об'єкти цивільних прав можна поділити на три види: 1) об'єкти, які обертаються вільно; 2) об'єкти, які обмежені в обігу; 3) об'єкти, вилучені з обігу. Відповідно до ст. 4 Закону України „Про власність", власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Згідно зі статтею 178, об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися а

бо переходити від однієї особи до іншої в порядку право-наступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної або юридичної особи. Цивільне право розрізняє універсальне та сингулярне правона-ступництво. При універсальному правонаступництві до правонаступника в результаті одного акта переходять всі права та обов'язки право володільця. Таке правонаступництво має місце при спадкуванні або при реорганізації юридичної особи. При сингулярному правонаступництві до особи переходять лише деякі права та обов'язки іншого Це стосується, наприклад, відчуження майна. Об'єкти, обмежені в обігу, — це об'єкти, які можуть належати тільки окремим учасникам цивільного обороту, або обіг таких об'єктів, їх придбання або відчуження може здійснюватися лише на підставі відповідного дозволу. Вилученими з цивільного обороту вважаються об'єкти, які не можуть бути предметом угод та іншим чином переходити від одного суб'єкта до іншого в межах цивільного обороту. Порушення встановлених правил обігу для об'єктів, обмежених в обігу, та для об'єктів, вилучених з обігу, при укладенні угод тягне за собою визнання таких угод недійсними. Речі як об'єкти цивільних прав Об'єктами цивільних прав є все те, з приводу чого складаються цивільні правовідносини і на що спрямовані суб'єктивні цивільні права та суб'єктивні цивільні обов'язки. Будь-який об'єкт повинен задовольняти потреби й інтереси учасників цивільних правовідносин. Найпоширенішими об'єктами цивільних прав є речі. Під річчю розуміють все те, за допомогою чого можна задовольнити ту чи іншу потребу і з приводу чого виникають цивільні правовідносини. Це предмети матеріального світу в своєму природному стані або предмети, створені в результаті людської діяльності, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст. 179 ЦК України). Речі залежно від їх особливостей поділяють на такі види: — рухомі та нерухомі речі; — речі, вилучені з цивільного обороту, обмежені в обороті абоне вилучені з цивільного обороту; — індивідуально-визначені та родові; — споживні та неспоживні; — подільні та неподільні; — головні та приналежності; — продукція, плоди та доходи; — гроші, валютні цінності та цінні папери. Статтею 180 ЦК України особливим об'єктом права визнані тварини, на яких поширено правовий режим речі, крім випадків, установлених законом. Речі рухомі та нерухомі. ЦК України поділяє речі на рухоме та нерухоме майно. При віднесенні речей до категорії нерухомості використовують два критерії: матеріальний — ступінь зв'язку цих речей із землею, і юридичний — віднесення законом тих чи інших речей до нерухомих. За першим критерієм до нерухомого майна належать земельні ділянки та все, що розташоване на них і міцно з ними пов'язане, тобто об'єкти, переміщення яких без непропорційного збитку для призначення їх, є неможливим (житлові будинки, насадження, підприємства як майнові комплекси). Перелік речей, які прирівнюються до нерухомих, не є вичерпним. Об'єкти нерухомості мають особливий правовий режим, який полягає у тому, що законодавство встановлює особливий порядок набуття права власності на них, їх відчуження тощо. Державну реєстрацію права власності, зокрема на житлові і нежитлові будинки, садові будинки, дачі, гаражі, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та Іншого призначення, розташовані на окремих земельних ділянках вулиць, площ і провулків під окремими порядковими номерами, квартири у багатоквартирних будинках, 58 59 здійснюють державні комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації. Порядок даної реєстрації регулює Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. Що стосується земельних ділянок, то Земельний кодекс України 2001 р. (ст. 202) передбачає обов'язкове здійснення державної реєстрації земельних ділянок у складі державного реєстру земель. Рухомими речами визнаються такі, які можна вільно переміщувати у просторі. Рухомі речі, а також угоди з ними підлягають реєстрації тільки у випадках, передбачених законом. За ступенем свободи участі в цивільному обороті речі поділяються на: вилучені з цивільного обороту, обмежені в обороті та не вилучені з цивільного обороту. Під оборотоздатністю розуміють можливість відчуження певного об'єкта за договором купівлі-продажу, міни, дарування, а також перехід його від однієї особи до іншої у порядку універсального правонаступництва (при спадкуванні чи реорганізації юридичної особи). Постановою Верховної Ради України „Про право власності на окремі види майна" від 17 червня 1991 р. (з наступними змінами і доповненнями) було затверджено Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України та Спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна, викладені відповідно в додатках № 1 і № 2. До майна, що не може перебувати у власності громадян, належать бойова і спеціальна військова техніка, вибухові речовини та інше. Щодо видів майна, для якого встановлюється спеціальний порядок набуття права власності громадянами (зброя, вибухові та радіоактивні речовини тощо), то дані предмети можуть бути придбані лише з дозволу відповідних органів. Законодавство України також встановлює особливий правовий режим для такого виду майна, як земельні ділянки, валютні цінності, цінні папери та інші речі. Порядок укладення угод щодо них регулюється спеціальними нормативними актами. Всі інші — це речі, не вилучені з цивільного обороту, тому вони можуть вільно відчужуватися, переходити у власність на підставах, передбачених законом. Речі Індивідуально-визначені і родові. Індивідуально-визначеними є такі речі, які відрізняються від інших індивідуальними ознаками: а) єдині у своєму роді (наприклад, Києво-Печерська лавра); б) відрізняються від інших кількома ознаками (наприклад, будинок Верховної Ради); в) виділені із загальної маси речей даного роду (наприклад, зпартії авторучок, холодильників). Родовими називаються речі, яким належать єдині родові ознаки речей даного роду. Вони вимірюються вагою, числом, об'ємом. Речі головні та їх приналежність. Приналежність в усіх випадках наслідує долю головної речі, якщо в договорі чи законі не встановлено інше ( ст. 186 ЦК України). Це означає, що, наприклад, за договором купівлі-продажу житлового будинку до набувача разом Із предметом договору переходять І господарські будівлі. Проте дана норма має диспозитивний характер, з огляду на це сторони можуть самостійно в договорі визначити, що право власності переходить тільки на будинок чи господарські будівлі. І приналежність, і основна річ є фізично самостійними речами, але головна річ має самостійне значення, а ЇЇ приналежність — залежне, допоміжне і слугує найкращому використанню головної речі. Приналежність головної речі вказується у стандартах, технічних умовах або прейскурантах, визначається договором. ЦК України виділяє складні речі. Відповідно до ст. 188, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вважаються однією річчю (складна річ). Дія правочину, вчиненого щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо договором не визначено інше. До складних речей належить майно селянського (фермерського) господарства. Речі споживні та неспоживнї. Споживними є такі речі, які в результаті одноразового свого використання повністю знищуються (продукти харчування, паливо) або перетворюються на іншу річ (сировина). До споживних речей належать також гроші, оскільки використовувати їх можна, лише витрачаючи (ст. 185 ЦК України). Неспоживними речами є такі, які при тривалому використанні зберігають своє призначення, їх зношування відбувається поступово (наприклад, взуття). Речі подільні і неподільні. До подільних речей належать речі, які внаслідок поділу в натурі не змінюють свого призначення наприклад, продукти харчування). Неподільними вважаються такі Речі, які при поділі втрачають своє цільове призначення (ст. 183 ЦК України). Подільність речей набуває правового значення стосовно 60 61 поділу спільної власності. Так, якщо спільна власність є частковою, кожний з її учасників має право вимагати виділення своєї частки зі-спільного майна. Продукція, плоди І доходи. У ст. 189 нового ЦК України; записано, що продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Плоди — це результат органічного розвитку самої речі (приплід тварин, майбутній урожай). Доходи — це те, що приносить річ, перебуваючи в експлуатації і цивільному обороті (орендна плата, дивіденди, плата за житло). Відповідно до ст. 189 ЦК України, плоди, приплід тварин, доходи, що приносять речі, належать власникові речі, якщо інше не встановлено законом або договором власника з іншою особою. Гроші та валютні цінності. Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є гривня (ст. 192 ЦК України). Грошам властиві ознаки родових і подільних речей. Родовий характер грошей полягає у тому, що розмір грошової суми визначається не кількістю грошових знаків, а числом указаних у знаках грошових одиниць. Тому борг може бути погашений будь-якими купюрами. У ряді випадків гроші можуть виступати самостійним об'єктом певних договорів, зокрема позики, дарування, банківської позички. Валютні цінності — певні види майна, які визначаються законом такими. Відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів „Про систему валютного регулювання І валютного контролю" від 19 лютого 1993 p., до валютних цінностей належить валюта України, іноземна валюта, монетарні метали. Валютою України визнаються грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України. До валютних цінностей належать також кошти на рахунках, у вкладах у банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України, платіжні документи (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи, виражені у валюті України. Іноземною валютою визнаються відповідні Іноземні грошові знаки, монети, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, кошти у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, що ебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших дитно-фінансових уСтанов За межами України, а також зазначені вище платіжні та інші документи, виражені в Іноземній валюті або монетарних металах. Монетарними металами вважаються золото і метали іридієво-платинової групи в будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з цих металів. Цінні папери. Відповідно до ст.1 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу", цінними паперами визнаються грошові документи, які засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також передачу грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Стаття 3 цього закону дає вичерпний перелік видів цінних паперів, до яких належать: акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання України, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати, векселі, приватизаційні папери. До похідних цінних паперів належать опціони, ф'ючерси, варанти та інші. ЦК України виділяє такі групи та види цінних паперів: 1) пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутномукапіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітентомі одержання частини прибутку; 2) боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики; 3) похідні цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язанийз правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленогодоговором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів(ст. 195). Майно. За ЦК України, майном, як особливим об'єктом, вважається річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ст. 190). Цілісний майновий комплекс. Підприємство. У ЦК України записано, що підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності, до складу якого входять усі види майна. Підприємство є нерухомістю. Воно в Цілому або його частини можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів (ст. 191). 62 63 Контрольні питання 1. Як визначаються об'єкти цивільного права і які їх ознаки? 2. Охарактеризуйте речі як об'єкт цивільного права. 3. Наведіть класифікацію речей. 4. Чи є гроші та цінні папери об'єктами цивільного права? 5. Які особисті немайнові права є об'єктами цивільного права?. < Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук